Архів новин

22.10.2017
Фізики з Брукхейвенської національної лабораторії, США, створили субатомні вихори, найшвидші з відомих у Всесвіті. Для цього вони відтворили умови, що виникли відразу після Великого Вибуху, отримавши кварк-глюонну плазму — особливий стан ядерної речовини у вигляді рідини з кварків, антикварків і глюонів. Вона утворюється при високій щільності і температурі та є аналогом звичайної плазми, але не на рівні атомів, а на рівні адронів — нейтронів і протонів. Вважається що кварк-глюонна плазма виникла в перші митті після Великого Вибуху і проіснувала мільярдні частки секунди. Фізики отримали плазму завдяки релятивістському коллайдеру важких іонів (RHIC), розігнавши ядра атомів золота до субсвітлової швидкості та зіштовхнувши їх між собою, при цьому утворилася рідина з кварків і глюонів, нагріта до 3,9-5,6 трлн °C. Вихор всередині плазми обертається швидше за велетенські атмосферні вихори на Юпітері та квантові вихори, створені в охолодженому майже до абсолютного нуля рідкому гелії.
21.10.2017
Група астрономів на чолі з Хав’єром Лоренцо з Університету Аліканте в Іспанії виявила що подвійна зоряна система HD 64315 насправді має більш складну будову ніж вважалося раніше. У новому дослідженні вчені показали що система HD 64315, яка розташована на відстані 16 000 світлових років від Сонячної системи та є головним джерелом іонізації в області H II туманності Sh2-311 нашої галактики, включає принаймі дві подвійні системи, що складаються з масивних зірок. Проаналізувавши 50 спектрів з високою роздільною здатністю, знятих для цієї системи, та отримані за допомогою All Sky Automated Survey і з каталогу Hipparcos дані, дослідники з’ясували що в систему входить не менше 4 зірок, які утворюють дві подвійні зоряні системи. Одна з них є затемненою подвійною HD 64315 BaBb з масами зірок близько 15 мас Сонця, інша — дуже яскравою системою HD 64315 AaAb з масами зіркових компонент близько 30 мас Сонця. Відстань між цими системами близько 500 а. о.
12.10.2017
Керівник місії New Horizons Алан Стерн вважає що транснептуновий об’єкт з поясу Койпера 2014 MU69, до якого зонд „Нові горизонти” вирушив після дослідження Плутона та має прибути у січні 2019 року, є двома схожими на Фобос або Деймос астероїдами діаметром 15-20 км, що взаємно обертаються у вигляді подвійної планети. Проте не виключено що 2014 MU69 є двома „зліпленими” астероїдами, що мають аналогічну кометі Чурюмова-Герасименко форму, тому астрономи сподіваються визначити чим же насправді є цей об’єкт в ході подальших спостережень.
12.10.2017
Вчені з Ексетерського університету в Великобританії виявили присутність води в атмосфері віддаленого на 900 світлових років від Землі гарячого юпітера WASP-121 b. За масою і розмірами ця екзопланета перевершує Юпітер, а один оберт навколо зірки триває 1,3 доби. В умовах значної близькості до своєї зірки атмосфера планети нагрівається до 2500 °C, внаслідок чого молекули води починають випромінювати інфрачервоне світло, а залізо перебуває у вигляді газу. Присутність води вказує на наявність у WASP-121 b стратосфери — частини атмосфери, що поглинає ультрафіолетове випромінювання та призводить до її додаткового нагрівання на 1000 °C. Вчені вважають що поглинання ультрафіолету в атмосфері екзопланети забезпечує оксид ванадію або оксид титану, які також наявні у коричневих карликів.
12.10.2017
Чізу Като та Фредерік Муанье з Французького університетського інституту в результаті дослідження ізотопів галію з місячних зразків виявили нові свідчення випаровування порід у минулому Місяця. Згідно з найбільш популярною на сьогодні теорією, яка базується на аналізі зразків місячних порід і ґрунту, Місяць утворився з уламків зіткнення Землі з великим небесним тілом, проте кількості деяких ізотопів, особливо легких, не збігаються з кількостями цих ізотопів в речовині нашої планети. Це означає що або речовина Місяця має інше походження, або ж первинний ізотопний склад речовини супутника змінився вже після завершення його формування, до чого й схиляються Като і Муанье. Вони вважають що легкі ізотопи ряду елементів випаровувались в космос з рідкої магми, яка вкривала всю поверхню поки Місяць не встиг охолонути, інтенсивніше за більш важкі, що добре узгоджується з кількостями ізотопів галію в місячних зразках.
12.10.2017
Згідно з новим дослідженням, здійсненим міжнародною групою астрономів, ядро Сонця обертається приблизно в 4 рази швидше за його поверхню. Раніше ж вчені вважали що вони рухаються з однаковою швидкістю. У новому дослідженні вчені вивчали рух поверхневих акустичних хвиль всередині Сонця, що проникають до ядра зірки і взаємодіють з гравітаційними хвилями, причому швидкість обертання ядра впливає на цю взаємодію і визначає тривалість перебування акустичної хвилі всередині Сонця, дозволяючи вченим визначити швидкість обертання ядра. Співавтор дослідження Роджер Ульріх, почесний професор астрономії Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, США, найбільш вірогідним поясненням виявленого факту вважає збереження високої швидкості обертання ядра з часів формування Сонця, яке відбулося близько 4,6 млрд років тому, та уповільнення обертання зовнішньої частини зірки внаслідок взаємодії з сонячним вітром.
12.10.2017
Вчені на чолі з Юном Янгом з Пекінського університету, КНР, з’ясували що без достатньої кількості парникових газів поверхні подібних до молодої Землі планет, що перебувають в зоні населеності та мають багаті запаси води, дуже швидко перегрівалися під дією потужного випромінювання своєї зірки, через що існування води в рідкій формі було б вельми нетривалим і недостатнім для зародження життя. На Землі парникові гази утворилися в результаті вулканічної діяльності в крижаний період її еволюції, зробивши її практично унікальною. Вчені припускають що екзопланети навколо подібних Сонцю зірок у своїй еволюції проходять фазу, в якій поверхня планети стає багата водою — це мало б відбуватися коли молода тьмяна зірка з крижаною планетою на кшталт ранньої Землі починала розігріватися, переходячи в фазу сонцеподібної зірки, і розплавляла лід у складі речовини планети, що перебуває в зоні населеності, однак нещодавнє дослідження показало що пошуки позаземного життя у Всесвіті можуть виявитися значно складнішими ніж вважалося раніше.
12.10.2017
Група китайських вчених із використанням найпродуктивнішого суперкомп’ютера з TOP500 Sunway TaihuLight, що складається з 10 млн процесорних ядер і має продуктивність 93 петафлопс та пікову продуктивність 125,43 петафлопс, створила найбільшу віртуальну модель Всесвіту, відтворивши народження і раннє розширення Всесвіту протягом десятків млн років після Великого Вибуху. Провідний автор дослідження Гао Лян повідомив що симуляція тривала трохи більше години, проте результат виявився в 5 разів більшим за модель астрофізиків з Цюріхського університету, створену в червні на протязі 80 годин.
12.10.2017
Майкл Мамма з Центру космічних польотів NASA імені Годдарда у США спільно з колегами досліджує вуглеводневі молекули на поверхні Титана та в його атмосфері, які могли б зіграти роль подібно до складових живих клітин Землі. До таких речовин відноситься виявлений в атмосфері супутника ще 10 років тому зондом Cassini акрилонітрил — з’єднання ацетилену і азоту, можливе при наднизьких температурах, що має схожі з клітинною мембраною властивості. Воно має кулясту структуру, пропускає воду і нутрієнти та затримує найбільш складні і довгі молекули. За допомогою потужного мікрохвильового телескопа ALMA астрономи NASA визначили що кількість акрилонітрилу в вуглеводневих морях і атмосфері Титана досить велика, в межах 10 млрд — 1 трлн т. Такої кількості цієї речовини було б більш ніж достатньо для формування безлічі клітин і мембран зі схожими на земні аналоги розмірами. За розрахунками вчених, за умови наявності життя на другому за величиною супутнику Сонячної системи, найбільша водойма Титана — море Лігейя може містити по 30 млн мікробів на 1 см3. Таким чином, Титан нарівні з Енцеладом і Європою є потенційним джерелом інопланетного життя.
12.10.2017
Астрономи Колумбійського університету в США вперше виявили небесне тіло, що швидше за все є екзосупутником — природним супутником вдвічі легшої за Юпітер планети Kepler-1625b, розташованої за межами Сонячної системи. При цьому зірка Kepler-1625 розташована на відстані близько 4000 світлових років від Землі. Планета обертається навколо цієї зірки з періодом більше 287 діб, а віддалений на відстань 20 радіусів планети супутник, як вважають вчені, за розмірами можна порівняти з Нептуном. Це відкриття було зроблене шляхом аналізу отриманих з космічного телескопа Kepler даних. Помилку спостережень вчені оцінюють в 0,006%, а перевірити їх планують за допомогою орбітальної обсерваторії Hubble.
12.10.2017
Влітку NASA втретє провело успішні вогневі випробування двигуна RS-25, який встановлюватиметься на створювану місячно-марсіанську надважку ракету Space Launch System (SLS). Тест проходив на стенді A-1 в Космічному центрі імені Джона Стенніса у штаті Міссісіпі, США, і тривав 500 с. Раніше двигуни випробовували в березні і травні 2017 року. Перший пуск ракети SLS і пілотованого корабля Orion планується здійснити у 2019 році. Основним підрядником при створенні SLS є компанія Boeing, а двигуни RS-25 виробляє Aerojet Rocketdyne. Вантажопідйомність носія в мінімальній комплектації складе 70 т.
12.10.2017
Міжнародний колектив астрономів встановив що близько половини матерії Чумацького Шляху має позагалактичне походження. Даніель Англес-Алькасар, співавтор цього дослідження, вважає що значна частина матерії нашої галактики перебувала в інших галактиках і подорожувала у міжгалактичному просторі зі швидкістю в сотні км/с перш ніж була вибита потужним вітром і впродовж кількох мільярдів років захоплювалась Чумацьким Шляхом. Такі висновки були зроблені за допомогою моделювання еволюції Чумацького Шляху на суперкомп’ютері.
12.10.2017
Міжнародна команда астрономів на чолі з Девідом Рубіном з Інституту досліджень космосу за допомогою космічного телескопа, США, завдяки гравітаційному лінзуванню під час спостережень 12 масивних скупчень галактик з використанням встановленої на космічному телескопі „Хаббл” камери Wide Field Camera 3 (WFC3) змогла виявити наднову типу Ia позаду скупчення галактик MOO J1014+0038. Наднові цього типу являють собою подвійну систему, в якій один з компонентів є білим карликом, та мають велике значення для астрономів, оскільки містять інформацію про еволюцію зірок і галактик.
12.10.2017
Американські астрономи після аналізу даних з інфрачервоного телескопа Wide-Field Infrared Survey Explorer (WISE) виявили що довгоперіодичних комет з ядром діаметром не менше 1 км приблизно в 7 разів більше ніж вважалося раніше. Також фахівці підрахували що довгоперіодичних комет (з періодом обертання навколо Сонця від 200 років) в середньому в 2 рази більше ніж комет, рух яких визначається гравітаційним впливом Юпітера, у яких період обертання навколо Сонця становить близько 20 років.
09.10.2017
Міжнародний колектив планетологів встановив що в надрах Місяця є вода. Вчені вивчили дані, отримані з індійського місячного супутника „Чандраян-1”, визначивши хімічний склад древніх вулканічних відкладень на поверхні природного супутника за допомогою спектрального аналізу. Виявилося що маса цих відкладень на 0,05% складається з води, яка в давнину разом з вулканічними породами потрапила з надр Місяця назовні. Фахівці вважають що в надрах супутника Землі вода досі присутня. Раніше сліди води на Місяці були виявлені місіями Apollo, в ході яких на Землю доставлялися зразки ґрунту. Також водяний лід міститься в затемнених кратерах на місячних полюсах.
09.10.2017
Польські та британські вчені з’ясували що планети-мандрівники зазвичай в десятки разів менші Юпітера та є суперземлями або планетами з відповідними для Землі розмірами. Для цього науковці проаналізували понад 2,6 тисячі спостережень екзопланет в період з 2010 по 2015 роки в рамках четвертого етапу проекту Optical Gravitational Lensing Experiment. До цього вчені вважали що не прив’язані до материнської зірки планети-мандрівники за своїми розмірами відповідають Юпітеру, проте нове дослідження спростовує цю точку зору. Раніше вчені з Ізраїльського технологічного інституту показали що в Чумацькому Шляху кожна сота зірка протягом свого існування захопить хоча б одну планету-мандрівника.
09.10.2017
Компанія ATLAS Space Operations Inc. анонсувала випробування першого у світі терміналу лазерного зв’язку на поверхні Місяця. Нещодавно ця компанія підписала контракт з фірмою Astrobotic Technology Inc., що збирається відправити свою систему на природний супутник Землі наприкінці 2019 року. Розроблюваний компанією ATLAS термінал, що важитиме менше 10 кг і споживатиме не більше 60 Вт електроенергії для передачі на Землю даних зі швидкістю 1 Гбіт/с, буде відправлений на Місяць на борту апарату Peregrine Lander фірми Astrobotic та може стати важливим кроком на шляху до створення систем лазерного зв’язку для майбутніх місій до інших планет Сонячної системи. Наземна частина обладнання складатиметься зі станцій Earth Observation Stations, що входять в систему International Laser Ranging Service і будуть адаптовані спеціально для цієї місії, та інших комерційно доступних наземних станцій, що раніше використовувалися для лазерного зв’язку.
09.10.2017
Міжнародна команда астрономів під керівництвом Алексіса Сміта з Інституту досліджень планет Німецького центру авіації та космонавтики виявила планету EPIC 228813918 b, яка лише за 4 години 20 хвилин робить один оберт навколо батьківської зірки — червоного карлика розмірами і масою приблизно вдвічі меншими за відповідні характеристики Сонця. Це є другим найбільш коротким відомим орбітальним періодом планети. Розміри цієї планети становлять 0,89 розміру Землі, проте планета дуже масивна — її маса приблизно рівна 0,7 маси Юпітера. Планета має залізне ядро і силікатну мантію, причому мінімальна частка заліза становить 0,52, що перевищує аналогічні характеристики Землі, Венери і Марса, проте менше ніж у Меркурія. Планетна система EPIC 228813918 розташована на відстані приблизно 310 світлових років від Землі.
08.10.2017
Американський бізнесмен Ілон Маск вважає що запуск надважкої ракети Falcon Heavy компанії SpaceX з високою ймовірністю виявиться невдалим через необхідність синхронізації роботи 27 двигунів. Також Маск відмовився від використання двигунів SuperDraco у розроблюваному компанією пілотованому кораблі Dragon 2 через складність процедури сертифікації, яку повинен пройти пілотований корабель для польотів до МКС на замовлення NASA. Посадку планується проводити з використанням парашутів, а двигуни задіюватимуться лише за необхідності аварійного гальмування. Також Маск зазначив що система посадки корабля Red Dragon, який планується відправити на Марс, теж буде змінена. За його словами, у SpaceX вже є двоє туристів, бажаючих облетіти Місяць.
08.10.2017
Команда кафедри фізики і астрономії Університету Кентуккі у США на чолі з Деборою Фергюсон спостерігала сліди давніх зіткнень, що ймовірно могли сформувати структуру Чумацького Шляху, відзначивши наявність асиметричних хвиль у галактичному диску, який довгий час вважався однорідним. Проаналізувавши просторовий розподіл 3,6 млн зірок в зібраних за допомогою Sloan Digital Sky Survey даних, вчені виявили хвилі, які можуть свідчити про давні зіткнення нашої галактики, зокрема можливе зіткнення з карликовою галактикою Стрілець, що сталося близько 0,85 млрд років тому, та привели до асиметрії в галактичному диску Чумацького Шляху.
< >
Час генерації сторінки:
0,02088 с.