Архів новин12.10.2017 Майкл Мамма з Центру космічних польотів NASA імені Годдарда у США спільно з колегами досліджує вуглеводневі молекули на поверхні Титана та в його атмосфері, які могли б зіграти роль подібно до складових живих клітин Землі. До таких речовин відноситься виявлений в атмосфері супутника ще 10 років тому зондом Cassini акрилонітрил — з’єднання ацетилену і азоту, можливе при наднизьких температурах, що має схожі з клітинною мембраною властивості. Воно має кулясту структуру, пропускає воду і нутрієнти та затримує найбільш складні і довгі молекули. За допомогою потужного мікрохвильового телескопа ALMA астрономи NASA визначили що кількість акрилонітрилу в вуглеводневих морях і атмосфері Титана досить велика, в межах 10 млрд — 1 трлн т. Такої кількості цієї речовини було б більш ніж достатньо для формування безлічі клітин і мембран зі схожими на земні аналоги розмірами. За розрахунками вчених, за умови наявності життя на другому за величиною супутнику Сонячної системи, найбільша водойма Титана — море Лігейя може містити по 30 млн мікробів на 1 см3. Таким чином, Титан нарівні з Енцеладом і Європою є потенційним джерелом інопланетного життя. 12.10.2017 Астрономи Колумбійського університету в США вперше виявили небесне тіло, що швидше за все є екзосупутником — природним супутником вдвічі легшої за Юпітер планети Kepler-1625b, розташованої за межами Сонячної системи. При цьому зірка Kepler-1625 розташована на відстані близько 4000 світлових років від Землі. Планета обертається навколо цієї зірки з періодом більше 287 діб, а віддалений на відстань 20 радіусів планети супутник, як вважають вчені, за розмірами можна порівняти з Нептуном. Це відкриття було зроблене шляхом аналізу отриманих з космічного телескопа Kepler даних. Помилку спостережень вчені оцінюють в 0,006%, а перевірити їх планують за допомогою орбітальної обсерваторії Hubble. 12.10.2017 Влітку NASA втретє провело успішні вогневі випробування двигуна RS-25, який встановлюватиметься на створювану місячно-марсіанську надважку ракету Space Launch System (SLS). Тест проходив на стенді A-1 в Космічному центрі імені Джона Стенніса у штаті Міссісіпі, США, і тривав 500 с. Раніше двигуни випробовували в березні і травні 2017 року. Перший пуск ракети SLS і пілотованого корабля Orion планується здійснити у 2019 році. Основним підрядником при створенні SLS є компанія Boeing, а двигуни RS-25 виробляє Aerojet Rocketdyne. Вантажопідйомність носія в мінімальній комплектації складе 70 т. 12.10.2017 Міжнародний колектив астрономів встановив що близько половини матерії Чумацького Шляху має позагалактичне походження. Даніель Англес-Алькасар, співавтор цього дослідження, вважає що значна частина матерії нашої галактики перебувала в інших галактиках і подорожувала у міжгалактичному просторі зі швидкістю в сотні км/с перш ніж була вибита потужним вітром і впродовж кількох мільярдів років захоплювалась Чумацьким Шляхом. Такі висновки були зроблені за допомогою моделювання еволюції Чумацького Шляху на суперкомп’ютері. 12.10.2017 Міжнародна команда астрономів на чолі з Девідом Рубіном з Інституту досліджень космосу за допомогою космічного телескопа, США, завдяки гравітаційному лінзуванню під час спостережень 12 масивних скупчень галактик з використанням встановленої на космічному телескопі „Хаббл” камери Wide Field Camera 3 (WFC3) змогла виявити наднову типу Ia позаду скупчення галактик MOO J1014+0038. Наднові цього типу являють собою подвійну систему, в якій один з компонентів є білим карликом, та мають велике значення для астрономів, оскільки містять інформацію про еволюцію зірок і галактик. 12.10.2017 Американські астрономи після аналізу даних з інфрачервоного телескопа Wide-Field Infrared Survey Explorer (WISE) виявили що довгоперіодичних комет з ядром діаметром не менше 1 км приблизно в 7 разів більше ніж вважалося раніше. Також фахівці підрахували що довгоперіодичних комет (з періодом обертання навколо Сонця від 200 років) в середньому в 2 рази більше ніж комет, рух яких визначається гравітаційним впливом Юпітера, у яких період обертання навколо Сонця становить близько 20 років. 09.10.2017 Міжнародний колектив планетологів встановив що в надрах Місяця є вода. Вчені вивчили дані, отримані з індійського місячного супутника „Чандраян-1”, визначивши хімічний склад древніх вулканічних відкладень на поверхні природного супутника за допомогою спектрального аналізу. Виявилося що маса цих відкладень на 0,05% складається з води, яка в давнину разом з вулканічними породами потрапила з надр Місяця назовні. Фахівці вважають що в надрах супутника Землі вода досі присутня. Раніше сліди води на Місяці були виявлені місіями Apollo, в ході яких на Землю доставлялися зразки ґрунту. Також водяний лід міститься в затемнених кратерах на місячних полюсах. 09.10.2017 Польські та британські вчені з’ясували що планети-мандрівники зазвичай в десятки разів менші Юпітера та є суперземлями або планетами з відповідними для Землі розмірами. Для цього науковці проаналізували понад 2,6 тисячі спостережень екзопланет в період з 2010 по 2015 роки в рамках четвертого етапу проекту Optical Gravitational Lensing Experiment. До цього вчені вважали що не прив’язані до материнської зірки планети-мандрівники за своїми розмірами відповідають Юпітеру, проте нове дослідження спростовує цю точку зору. Раніше вчені з Ізраїльського технологічного інституту показали що в Чумацькому Шляху кожна сота зірка протягом свого існування захопить хоча б одну планету-мандрівника. 09.10.2017 Компанія ATLAS Space Operations Inc. анонсувала випробування першого у світі терміналу лазерного зв’язку на поверхні Місяця. Нещодавно ця компанія підписала контракт з фірмою Astrobotic Technology Inc., що збирається відправити свою систему на природний супутник Землі наприкінці 2019 року. Розроблюваний компанією ATLAS термінал, що важитиме менше 10 кг і споживатиме не більше 60 Вт електроенергії для передачі на Землю даних зі швидкістю 1 Гбіт/с, буде відправлений на Місяць на борту апарату Peregrine Lander фірми Astrobotic та може стати важливим кроком на шляху до створення систем лазерного зв’язку для майбутніх місій до інших планет Сонячної системи. Наземна частина обладнання складатиметься зі станцій Earth Observation Stations, що входять в систему International Laser Ranging Service і будуть адаптовані спеціально для цієї місії, та інших комерційно доступних наземних станцій, що раніше використовувалися для лазерного зв’язку. 09.10.2017 Міжнародна команда астрономів під керівництвом Алексіса Сміта з Інституту досліджень планет Німецького центру авіації та космонавтики виявила планету EPIC 228813918 b, яка лише за 4 години 20 хвилин робить один оберт навколо батьківської зірки — червоного карлика розмірами і масою приблизно вдвічі меншими за відповідні характеристики Сонця. Це є другим найбільш коротким відомим орбітальним періодом планети. Розміри цієї планети становлять 0,89 розміру Землі, проте планета дуже масивна — її маса приблизно рівна 0,7 маси Юпітера. Планета має залізне ядро і силікатну мантію, причому мінімальна частка заліза становить 0,52, що перевищує аналогічні характеристики Землі, Венери і Марса, проте менше ніж у Меркурія. Планетна система EPIC 228813918 розташована на відстані приблизно 310 світлових років від Землі. 08.10.2017 Американський бізнесмен Ілон Маск вважає що запуск надважкої ракети Falcon Heavy компанії SpaceX з високою ймовірністю виявиться невдалим через необхідність синхронізації роботи 27 двигунів. Також Маск відмовився від використання двигунів SuperDraco у розроблюваному компанією пілотованому кораблі Dragon 2 через складність процедури сертифікації, яку повинен пройти пілотований корабель для польотів до МКС на замовлення NASA. Посадку планується проводити з використанням парашутів, а двигуни задіюватимуться лише за необхідності аварійного гальмування. Також Маск зазначив що система посадки корабля Red Dragon, який планується відправити на Марс, теж буде змінена. За його словами, у SpaceX вже є двоє туристів, бажаючих облетіти Місяць. 08.10.2017 Команда кафедри фізики і астрономії Університету Кентуккі у США на чолі з Деборою Фергюсон спостерігала сліди давніх зіткнень, що ймовірно могли сформувати структуру Чумацького Шляху, відзначивши наявність асиметричних хвиль у галактичному диску, який довгий час вважався однорідним. Проаналізувавши просторовий розподіл 3,6 млн зірок в зібраних за допомогою Sloan Digital Sky Survey даних, вчені виявили хвилі, які можуть свідчити про давні зіткнення нашої галактики, зокрема можливе зіткнення з карликовою галактикою Стрілець, що сталося близько 0,85 млрд років тому, та привели до асиметрії в галактичному диску Чумацького Шляху. 08.10.2017 Американські та японські вчені пояснили гладкий і порівняно молодий рельєф північної півкулі Марса в порівнянні з південною, високий вміст металів у надрах планети, а також походження супутників Марса — Фобоса і Деймоса. Вони вважають що близько 4,43 млрд років тому небесне тіло діаметром більше 1,2 тис км, що перевищує розміри Церери, зіткнулося з Марсом в районі його північної півкулі, призвівши до деформації планети в цьому регіоні. Також в надра планети були внесені метали, які наразі складають 0,8% її маси, і розпочалося формування супутників з осколків, що були викинуті на орбіту після удару. Такі висновки науковці зробили після дослідження фрагментів марсіанських метеоритів, що потрапили на Землю, оцінивши частку металів: платини, осмію та іридію в загальній масі червоної планети. Після цього за допомогою комп’ютерної симуляції фахівці визначили параметри небесного тіла, зіткнення з яким призвело б до спостережуваних в даний момент наслідків, таким чином підтвердивши гіпотезу єдиного удару, що виникла ще 30 років тому. 06.10.2017 Міжнародний колектив астрономів показав що троянці Марса з сімейства Еврики є фрагментами магматичних гірських порід Марса. Хімічний склад 8 великих троянських астероїдів червоної планети нагадує склад кори і мантії Марса, що не характерно для астероїдів у внутрішній частині Сонячної системи. Всі вони багаті олівіном, піроксеном, гранатом та іншими мінералами, характерними для планет земної групи. Дослідники вважають що троянці виникли внаслідок зіткнення планети з великим астероїдом, після чого в ході еволюції параметрів орбіти Марса зайняли своє положення. Раніше ж вчені вважали що ці небесні тіла з’явилися з поясу астероїдів між Марсом і Юпітером. 06.10.2017 Завдяки збільшеному зображенню, отриманому за допомогою гравітаційної лінзи і телескопа Gran Telescopio CANARIAS, команда дослідників з Канарського інституту астрофізики, Іспанія, під керівництвом Анастасіо Діаз-Санчеса з Політехнічного університету Картахени виявила одну з найяскравіших галактик, віддалену на 10 млн світлових років від Землі, світимість якої у 1000 разів перевищує світимість Чумацького Шляху, а швидкість зореутворення в ній більша у 500 разів і становить близько 1000 сонячних мас на рік, в той час як у Чумацького Шляху вона складає лише 2 маси Сонця в рік. Гравітаційна лінза, що збільшила зображення далекої галактики в 11 разів, є скупченням галактик на шляху між цією далекою галактикою і Землею. 06.10.2017 Команда вчених з британського університету в Оксфорді на чолі з Альвесом Батістою з’ясували які небезпеки можуть спричинити вимирання тихоходок — найвитриваліших мікроскопічних безхребетних, здатних виживати та розмножуватися в умовах повної невагомості без їжі і води. До трьох основних загроз вчені віднесли падіння великого астероїда, вибух наднової і гамма-спалах, проте жодна з них не зашкодить Землі настільки щоб вимерло все живе аж до тихоходок. Наприклад, якщо наша планета зіткнеться з неймовірно гігантським астероїдом як Веста або ж навіть з карликовою планетою розмірами з Плутон, то на Землі повністю зникнуть усі океани, проте ймовірність що це станеться протягом ще як мінімум 4,5 млрд років існування Сонця дорівнює нулю, оскільки ці об’єкти ніколи не зближуються з нашою планетою. У разі вибуху наднової вона має знаходитися на відстані 0,14 світлового року щоб всі умови для існування життя були повністю знищені, в той же час Проксима Центавра, найближча до Сонця зірка, віддалена на 4 світлових роки і не представляє загрози. Для гибелі життя на планеті від надпотужного джерела гамма-спалахів необхідно щоб воно розташовувалося на відстані максимум в 40 світлових років, проте сусідні до Сонця зірки замалі і не можуть спричинити настільки катастрофічні події. Астроном Абрахам Лоеб з Гарвардського університету припустив що під поверхнею Марса можуть існувати або ж принаймі залишилися сліди існування подібних тихоходці істот, здатних протистояти радіаційному впливу і низьким температурам. 06.10.2017 Голова підрозділу NASA по пілотованим польотам Білл Герстенмайєр зізнався що за наявного обсягу фінансування NASA не зможе у 2030-х роках відправити астронавтів на Марс. Зокрема, причиною цього він назвав відсутність поверхневих систем для Марса, тому вхід в атмосферу планети, спуск і посадка є величезним ризиком. Керівник допустив що NASA ймовірно сконцентрує увагу на місії до Місяця, особливо до багатих водяним льодом регіонів. 06.10.2017 Команда іспанських вчених з університету в Мадриді під керівництвом Карлоса де ла Фуенте Маркоса змоделювала рух комет і великих астероїдів поясу Койпера на околицях Сонячної системи, отримавши ще один доказ на користь існування Планети X. Астрономів зацікавив розподіл точок перетину орбіт цих об’єктів з площиною Сонячної системи, оскільки у випадку відсутності впливу загадкової планети вони б розташовувалися у випадковому порядку. Але аналіз руху 28 комет і 24 астероїдів-кентаврів між орбітами Юпітера і Нептуна показав що їхні точки перетину з площиною системи були визначені в двох певних регіонах, віддалених від Сонця на відстань 300 а. о. і 400 а. о., що вказує на користь існування Планети X. 06.10.2017 Міжнародна група вчених із США і Китаю з’ясувала що перші галактики з активним зореутворенням почали формуватися через 800 млн років після Великого Вибуху. Тоді ж і закінчилися темні віки Всесвіту — період відсутності яскравих джерел світла та заповненості всього простору нейтральним воднем і гелієм. Для виявлення цих реліктових зоряних систем вчені визначили положення межі Лаймана (мінімально можливої довжини хвилі фотона, що випромінюється збудженим воднем) в спектрі випромінювання від далеких галактик. Оскільки древні зірки складаються переважно з водню, вони випромінюють лише ультрафіолет з довжинами хвиль вище цієї межі, який поглинається атмосферою Землі. Проте через ефект Доплера межа Лаймана у галактик, що віддаляються, зміщується в червону (довгохвильову) сторону, даючи можливість достатньо „почервонілому” випромінюванню досягти поверхні планети і бути зареєстрованим наземними обсерваторіями. Завдяки цьому астрономи змогли виявити сотні галактик, що існували коли Всесвіту було менше мільярда років, найстаріші з яких оточені нейтральним воднем та є менш яскравими. Серед них 23 зоряні системи є найбільш імовірними кандидатами на найперші галактики, оскільки їхнє червоне зміщення відповідає віку Всесвіту 800 млн років (близько 13 млрд років тому). 05.10.2017 Міжнародна команда астрономів виявила що EBLM J0555-57Ab є найменшою з відомих зірок, якщо не рахувати фактично мертвих компактних світил — вона у 85 разів важча за Юпітер, а за своїми розмірами лише трохи більша Сатурна. Разом з двома зірками з еквівалентними Сонцю масами EBLM J0555-57A і EBLM J0555-57B, EBLM J0555-57Ab є частиною потрійної системи у сузір’ї Скульптора, віддаленої на 600 світлових років від Землі. При цьому EBLM J0555-57Ab обертається навколо EBLM J0555-57A і майже не віддає їй свою матерію. Спершу астрономи вважали EBLM J0555-57Ab великою екзопланетою, однак останні спостереження дозволили уточнити статус об’єкта. |