Сонце та Місяць в

(станом на четвер, 20.09.2018 00:13)
Сонце влітку
Сонце
Схід: 06:41
Захід: 19:00
В зеніті: 12:51
Тривалість: ▼12:19
Діаметр диска: 31′51″
Відстань (км): 150 237 051
Зростаючий місяць (підповня)
Місяць
Захід: 01:24
Схід: 17:17
Видимість: 76,3%▲
День циклу: 11
Діаметр диска: 29′29″
Відстань (км): 405 402

Фази Місяця

Поточна фаза: підповня; вік: 10 діб 3 години 11 хвилин; тривалість циклу: 29 діб 9 годин 45 хвилин
  • 17.09.2018 02:16
    перша чверть
  • 25.09.2018 05:54
    повня
  • 02.10.2018 12:47
    остання чверть
  • 09.10.2018 06:47
    новак
  • 16.10.2018 21:02
    перша чверть

Сонячний рік

Сезон: літо; тропічний вік: 183 доби 4 години 59 хвилин; тропічний рік: 365 діб 5 годин 43 хвилини
  • 21.06.2018 13:06
    літо
  • 23.09.2018 04:53
    осінь
  • 22.12.2018 00:21
    зима
  • 20.03.2019 23:58
    весна
  • 21.06.2019 18:53
    літо

Новини сайту

27.07.2018У цей день відбудеться найдовше у XXI столітті місячне затемнення. Місяць поступово почне ховатися в тіні Землі вже о 20:14 за київським часом, часткове затемнення розпочнеться о 21:24, а починаючи з 22:30 можна насолодитися виглядом кривавого місячного диска, затемнення якого о 23:22 буде максимальним. Повністю ж затемнення завершиться 28.07 о 02:28. Загалом супутник перебуватиме в тіні планети 3 години 55 хвилин, фаза повного затемнення триватиме 1 годину 43 хвилини. Трохи нижче супутника нашої планети, що в цей час перебуває в апогеї, також можна буде побачити Марс, який вперше після 2003 року знаходиться в протистоянні із Землею.
25.03.2018Виправлено помилку, пов’язану з неправильним відображенням на Головній сторінці часу сходу або заходу Місяця після переведення стрілок на літній час, у випадку якщо в день переведення стрілок схід або захід відбувався у проміжку 02:00 — 04:00 за київським часом.
19.03.2018Астрономи Джош Саймон та Бенджамін Шеппі з Інституту Карнегі у США разом з колегами дослідили незвичайну поведінку зірки KIC 8462852 починаючи з 2006 року. Раніше астрономи вважали що яскравість цієї зірки з часом лише знижується, однак нове дослідження виявило значне зростання яскравості зірки у 2007 та 2014 роках. Раніше Саймон з колегами виявив що в період з 2009 по 2012 роки яскравість KIC 8462852 знизилася майже на 1%, після чого лише за 6 місяців яскравість різко знизилася на 2% і залишалася на цьому рівні протягом останніх 6 місяців спостережень. У новому дослідженні з використанням даних із оглядів неба All Sky Automated Survey (ASAS) та All Sky Automated Survey for Supernovae (ASAS-SN) вчені виявили що яскравість зірки продовжувала падати з 2015 року, при цьому до періодів зниження яскравості зірки із 2009 по 2013 роки та з 2015 року дотепер додалися також двоє тимчасових підвищень яскравості.
11.03.2018Астрономи шляхом спільного аналізу даних спостережень з рентгенівської космічної обсерваторії Chandra, супутника Wide-Field Infrared Sky Explorer Survey (WISE) і наземної обсерваторії Large Binocular Telescope у штаті Арізона, США, виявили 5 пар подвійних надмасивних чорних дір (НМЧД) в центрах галактик, маса кожної з яких оцінюється в кілька мільйонів мас Сонця. Вони формувалися при зіткненнях двох галактик, в результаті яких відбувалося зближення їх центральних чорних дір. Раніше астрономам було відомо лише 10 підтверджених пар НМЧД, виявлених випадково. Нове дослідження відрізняється систематичним підходом до пошуку подвійних НМЧД. Першим етапом дослідження стало виділення з оптичних даних, отриманих за допомогою Sloan Digital Sky Survey, галактик, які знаходяться в процесі формування з двох менших за розмірами галактик. З цього набору вчені відібрали ті галактики, в яких відстань між центрами галактик у процесі злиття становить менше 30 000 світлових років, а інфрачервоне випромінювання, що реєструється супутником WISE, вказує на стрімко зростаючу чорну діру. За допомогою цього методу були виявлені 7 систем що об’єднуються та мають принаймі одну чорну діру. Оскільки потужне рентгенівське випромінювання є ознакою зростаючої чорної діри, вчені провели спостереження цих систем за допомогою рентгенівської космічної обсерваторії Chandra і виявили що в 5 систем є по два близько розташованих потужних джерела рентгенівських променів, які вказують на дві зростаючі НМЧД.
11.03.2018У посушливий період стародавній Марс ставав досить теплим для існування води в рідкій формі на його поверхні завдяки потужним і вибуховим вивільненням метану. Нова комп’ютерна модель, що включає цей механізм, може пояснити чому планета змогла зберегти на своїй поверхні безліч озер в той час коли вона вже мала б перетворитись в крижану пустелю. Ровер Curiosity допоміг з’ясувати що в кратері Гейл діаметром 154 км близько 3,5 млрд років тому знаходилося кілька озер. Це викликало ряд питань у вчених, оскільки відомо що „вологий” період на Марсі (Нойська ера) припадав на перший мільярд років існування планети, після чого почалась Гесперійська ера тривалістю 600 млн років, протягом якої планета перетворилася з холодного і вологого в холодний і посушливий світ в результаті зменшення товщини атмосфери і охолодження надр. Для пояснення появи озер і річок на поверхні Марса в Гесперійську еру вчені на чолі з Едвіном Кайтом, планетологом з університету Чикаго в США, запропонували нову кліматичну модель, згідно якої в Гесперійську еру в зв’язку зі значною зміною нахилу осі обертання планети від 10° до 20° і відповідною зміною потоку сонячного випромінювання, що падає на певні ділянки поверхні планети, відбулося танення великих обсягів льодовиків, багатих газовими клатратами, що містять метан. Метан є парниковим газом, приблизно в 25 разів потужніший за діоксид вуглецю, тому вибухове вивільнення його значних обсягів могло створювати в „сухий” період історії планети теплі для існування рідкої води умови тривалістю декілька сотень тисяч років.

Останнє повідомлення в Гостьовій книзі:

Дата: 23.08.2018 22:57 Автор: Astro

Зв’язок зі мною:

E-mail E-mail: 

ICQ ICQ# 

Jabber Jabber: 

Skype Skype: 

< >