Новини сайту
| 08.11.2018 | У зв’язку з проведенням технічних робіт роботу сайту було призупинено з 5 по 8 листопада. Перепрошую за тимчасові незручності. |
| 27.07.2018 | У цей день відбудеться найдовше у XXI столітті місячне затемнення. Місяць поступово почне ховатися в тіні Землі вже о 20:14 за київським часом, часткове затемнення розпочнеться о 21:24, а починаючи з 22:30 можна насолодитися виглядом кривавого місячного диска, затемнення якого о 23:22 буде максимальним. Повністю ж затемнення завершиться 28.07 о 02:28. Загалом супутник перебуватиме в тіні планети 3 години 55 хвилин, фаза повного затемнення триватиме 1 годину 43 хвилини. Трохи нижче супутника нашої планети, що в цей час перебуває в апогеї, також можна буде побачити Марс, який вперше після 2003 року знаходиться в протистоянні із Землею. |
| 25.03.2018 | Виправлено помилку, пов’язану з неправильним відображенням на Головній сторінці часу сходу або заходу Місяця після переведення стрілок на літній час, у випадку якщо в день переведення стрілок схід або захід відбувався у проміжку 02:00 — 04:00 за київським часом. |
| 19.03.2018 | Астрономи Джош Саймон та Бенджамін Шеппі з Інституту Карнегі у США разом з колегами дослідили незвичайну поведінку зірки KIC 8462852 починаючи з 2006 року. Раніше астрономи вважали що яскравість цієї зірки з часом лише знижується, однак нове дослідження виявило значне зростання яскравості зірки у 2007 та 2014 роках. Раніше Саймон з колегами виявив що в період з 2009 по 2012 роки яскравість KIC 8462852 знизилася майже на 1%, після чого лише за 6 місяців яскравість різко знизилася на 2% і залишалася на цьому рівні протягом останніх 6 місяців спостережень. У новому дослідженні з використанням даних із оглядів неба All Sky Automated Survey (ASAS) та All Sky Automated Survey for Supernovae (ASAS-SN) вчені виявили що яскравість зірки продовжувала падати з 2015 року, при цьому до періодів зниження яскравості зірки із 2009 по 2013 роки та з 2015 року дотепер додалися також двоє тимчасових підвищень яскравості. |
| 11.03.2018 | Астрономи шляхом спільного аналізу даних спостережень з рентгенівської космічної обсерваторії Chandra, супутника Wide-Field Infrared Sky Explorer Survey (WISE) і наземної обсерваторії Large Binocular Telescope у штаті Арізона, США, виявили 5 пар подвійних надмасивних чорних дір (НМЧД) в центрах галактик, маса кожної з яких оцінюється в кілька мільйонів мас Сонця. Вони формувалися при зіткненнях двох галактик, в результаті яких відбувалося зближення їх центральних чорних дір. Раніше астрономам було відомо лише 10 підтверджених пар НМЧД, виявлених випадково. Нове дослідження відрізняється систематичним підходом до пошуку подвійних НМЧД. Першим етапом дослідження стало виділення з оптичних даних, отриманих за допомогою Sloan Digital Sky Survey, галактик, які знаходяться в процесі формування з двох менших за розмірами галактик. З цього набору вчені відібрали ті галактики, в яких відстань між центрами галактик у процесі злиття становить менше 30 000 світлових років, а інфрачервоне випромінювання, що реєструється супутником WISE, вказує на стрімко зростаючу чорну діру. За допомогою цього методу були виявлені 7 систем що об’єднуються та мають принаймі одну чорну діру. Оскільки потужне рентгенівське випромінювання є ознакою зростаючої чорної діри, вчені провели спостереження цих систем за допомогою рентгенівської космічної обсерваторії Chandra і виявили що в 5 систем є по два близько розташованих потужних джерела рентгенівських променів, які вказують на дві зростаючі НМЧД. |
Найновіші зображення в Галереї:
|
Найпопулярніші зображення:
|
Зв’язок зі мною:
E-mail: 
ICQ# 
Jabber: 
Skype: 
фіекщюльюгф цццюфіекщюльюгф
