Сонячна система

Сонячна система Сонячна система

Сонячна система утворилася близько 4,6 мільярдів років тому, і складається з 8 планет — Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун з більш ніж сотнею супутників, 5 карликових планет — Церера, Плутон, Хаумеа, Макемаке, Ерида з десятком супутників, десятків малих планет, сотні тисяч астероїдів, більше тисячі комет, а також незліченної кількості метеорних тіл (від 100 метрів у поперечнику до мізерно малих порошин), що обертаються навколо свого центра — Сонця.

Всі планети умовно розділені на дві великі групи, що відрізняються масою, хімічним складом (що виявляється в різницях їхніх щільностей), швидкістю обертання і кількістю супутників:

Планети Сонячної системи Планети Сонячної системи
  1. Внутрішня або земна група — до неї входять Меркурій, Венера, Земля, Марс.
  2. Зовнішня група (група планет-гігантів) — це Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.

Усі великі планети обертаються навколо Сонця в одному напрямку (в напрямку осьового обертання самого Сонця), по майже кругових орбітах, що мало нахилені одна до одної (і до сонячного екватора). Площина земної орбіти — екліптика — береться за основну площину при розрахуванні нахилень орбіт планет та інших тіл, що обертаються навколо Сонця.

Планети земного типу Планети земного типу Газові гіганти Газові гіганти

Відстані планет від Сонця утворюють закономірну послідовність — проміжки між сусідніми орбітами зростають з віддаленням від Сонця. Ці закономірності руху планет разом з розподілом їх на дві групи за фізичними властивостями вказують на те, що Сонячна система не є випадковим скупченням космічних тіл, а виникла в єдиному процесі. Тому вивчення кожного з тіл Сонячної системи проливає світло на походження всієї Сонячної системи, а разом з тим і на походження, еволюцію і сучасну будову нашої Землі.

Орбіти планет внутрішньої групи Орбіти планет внутрішньої групи

Завдяки майже круговій формі планетних орбіт і великим проміжкам між ними виключена можливість тісних зближень між планетами, при яких вони могли б істотно змінювати свій рух у результаті взаємних притягань. Це забезпечує тривале існування планетної системи.

Планети обертаються також навколо своєї осі, причому у всіх планет, крім Венери й Урана, обертання навколо осі відбувається у тому ж напрямку, що і обертання навколо Сонця. Надзвичайно повільне обертання Венери відбувається в зворотньому напрямку, а Уран обертається, ніби лежачи на боці.

В астрономії прийнято вимірювати відстань в астрономічних одиницях. Одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані від Землі до Сонця і становить 149,6 млн км. За нашими оцінками, розміри Сонячної системи величезні. Так, відстань від Сонця до Нептуна, останньої великої планети Сонячної системи, становить майже 30 а. о. Але зона впливу Сонця насправді набагато більша, воно здатне своїм гравітаційним полем утримувати планети на відстані 230 000 а. о.

Наймасивніше тіло Сонячної системи — це, звичайно ж, Сонце. Якщо не враховувати космічний пил, то на масу Сонця припадає 99,87% загальної маси системи.

Звичайно, крім планет, у Сонячній системі є безліч інших об’єктів — це супутники планет, малі планети та астероїди, комети і космічний пил. Всі планети Сонячної системи не перебувають у спокої, а обертаються навколо власної осі й рухаються навколо Сонця. Сама Сонячна система, у свою чергу, рухається навколо центра галактики зі швидкістю 250 км/с з повним періодом оберту близько 200 млн років.

Порівняльні характеристики планет Сонячної системи
Планета Відстань від Сонця, а. о. Період оберту навколо Сонця Період обертання навколо осі Період обер­тання нав­коло осі Діаметр, км Маса, кг Кількість великих супутників Кіль­кість великих супут­ників Щільність, г/см3 Щіль­ність, г/см3 Ексцентриситет орбіти Екс­центри­ситет орбіти Нахил орбіти
Меркурій 0,387 88 діб 58,6 доби 4878 3,28×1023 0 5,44 0,21
Венера 0,72 224,7 доби 243 доби 12104 4,87×1024 0 5,5 0,007 3,4°
Земля 1 365,24 доби 24 години 12756,3 5,98×1024 1 5,52 0,017
Марс 1,52 686,98 діб 24,5 години 6794 6,44×1023 2 3,95 0,093 1,85°
Юпітер 5,2 11,86 року 10 годин 142600 1,9×1027 *4 1,33 0,048 1,3°
Сатурн 9,54 29,46 року 10,2 години 120660 5,68×1026 *10 0,68 0,056 2,5°
Уран 19,22 84,01 роки 17 годин 51200 8,7×1025 *5 1,26 0,047 0,77°
Нептун 30,06 164,79 року 17,8 години 49500 1,03×1026 *3 1,67 0,009 1,77°
* — наявність великої кількості дрібних супутників, вказано лише найбільші із них

В даний час існує багато способів спостереження за космосом, це оптичні телескопи, радіотелескопи, математичні розрахунки, обробка даних зі штучного супутника, різні непрямі методи…

Але, на сьогоднішній день, нам відомо не так вже й багато, і має бути витрачено багато часу й сил, щоб вивчити, якщо не весь Всесвіт, то хоча б найближче до нас оточення — Сонячну систему.

< >