ПакПак — внутрішній супутник Урана. Відкритий 30 грудня 1985 року за знімками, зробленими космічним апаратом „Вояджер-2”, отримав тимчасове позначення S/1985 U1. Названий за ім’ям ельфа з кельтської міфології і англійського фольклору, який є персонажем у п’єсі Вільяма Шекспіра „Сон літньої ночі”. Також позначається як Уран XV. Пак — найбільший з внутрішніх супутників Урана. За розмірами він займає проміжне положення між Порцією і Мірандою, яка є найменшою з п’яти великих супутників. Орбіта Пака також пролягає між цими двома супутниками. За винятком орбіти, радіуса 81 км та геометричного альбедо 0,11, про Пак майже нічого невідомо. Серед відкритих „Вояджером-2” супутників лише Пак вдалося виявити досить рано, щоб встигнути переналаштувати апарат для більш детального фотографування. Пак має злегка витягнуту форму із співвідношенням поперечного розміру до повздовжнього 0,97. Його поверхня густо вкрита кратерами і має сірий колір. Три кратери на поверхні Пака отримали власні назви. Дослідження космічним телескопом „Хаббл” і крупними наземними телескопами виявили у спектрі Пака лінії поглинання водяного льоду. |