Титанія

Титанія — найбільший супутник Урана і восьмий за розміром супутник у Сонячній системі. Відкритий Вільямом Гершелем у 1787 році. Його діаметр становить 1578 км, середня відстань від центра планети — 436 тис км, це другий за віддаленістю серед великих супутників Урана. Супутник названо в честь королеви фей у творі Вільяма Шекспіра „Сон літньої ночі”. Це ім’я запропонував у 1852 році син першовідкривача Титанії — Джон Гершель. Супутник також відомий як Уран III.

Орбіта супутника повністю знаходиться всередині магнітосфери Урана, частинки плазми якої рухаються навколо планети набагато швидше, що призводить до їх постійних зіткнень із однією півкулею супутника. Можливо, постійне бомбардування цими частинками є причиною потемніння цієї півкулі, яке спостерігається в усіх супутників Урана окрім Оберона.

Оскільки Уран обертається навколо Сонця лежачи „на боці”, а з площиною його екватора приблизно співпадають площини орбіт його великих супутників, — зміна сезонів протягом повного оберту планети навколо Сонця на них доволі своєрідна. Північний та південний полюси Титанії по черзі 42 роки знаходяться у повній темряві та 42 роки безперервно освітлюються Сонцем, причому на кожному з полюсів при літньому сонцестоянні Сонце майже досягає зеніту. Раз у 42 роки під час рівнодення на Урані Сонце разом із Землею проходять через його екваторіальну площину, і тоді можна спостерігати взаємні покриття його супутників. Декілька таких явищ спостерігались у 2007-2008 роках, наприклад покриття Титанії Умбріелем 15 серпня та 8 грудня 2007 року.