Архів новин

24.09.2017NASA опублікувало новий каталог матеріалів спостережень космічного зонда Kepler, що містить отримані за перші 4 роки місії дані. Зокрема вчені виявили 10 екзопланет з близькими до Землі розмірами, що розташовуються в зоні населеності своїх зірок. Всього ж було виявлено 219 нових планет, а в цілому — понад 4000 кандидатів в екзопланети, з яких близько 2300 вдалося перевірити. Лише 50 планет мають схожі із Землею розміри, з яких 30 вже підтверджені.
24.09.2017Американські вчені Луїс Анкордокі, Сусанна Вебер, Хорхе Соріано припустили існування в Чумацькому Шляху цивілізації, здатної вийти на контакт із Землею. Фахівці модифікували рівняння Дрейка, показавши що в межах 10 кілопарсек від Сонця знаходиться як мінімум одна інопланетна цивілізація, що має засоби для міжпланетної комунікації. У підході вчених кількість здатних до контакту планет пов’язана з темпами народження небесних тіл в зоні населеності навколо материнської зірки.
18.09.2017Американські астрономи завдяки спостереженням, проведеним в Обсерваторії Кека, США, виявили що коричневий карлик 2MASS J1119-1137, віддалений на 85 світлових років від Землі, насправді є двома планетами, що взаємно обертаються. Розміри кожної з відкритих планет еквівалентні розміру Юпітера, проте їх маса в 4 рази більша. Відстань між небесними тілами в системі 2MASS J1119-1137 становить 600 млн км, повний оберт навколо спільного центру мас займає близько 100 років. Вік планет оцінюється в 10 млн років. Фахівці вважають що багато знайдених раніше коричневих карликів також можуть виявитися системами з двох планет, поблизу яких немає материнської зірки.
18.09.2017Дослідники з Університету Тафтса в США з’ясували як мікрогравітація і слабкі геомагнітні поля впливають на регенеративні здатності плоских хробаків. В рамках експерименту один з 15 відправлених 10 січня 2015 року на МКС планарій Dugesia japonica виростив дві голови після того як у них попередньо видалили голови і хвости та відправили на 5 тижнів на космічну станцію. Після повернення безхребетних на Землю дослідники вивчали їх протягом 20 місяців, порівнюючи з планаріями із контрольної групи, які весь час залишалися на Землі, виявивши у космічних мандрівників зміни в поведінці та складі мікрофлори.
18.09.2017Юпітер є найстарішою планетою Сонячної системи, стверджує міжнародна група астрономів. Вони проаналізували вміст ізотопів вольфраму і молібдену в залізних метеоритах, виявивши що кожен вивчений об’єкт сформувався в одній з двох різних областей туманності, з якої пізніше виникла Сонячна система. Ці області залишалися ізольованими протягом 2-3 млн років через щілину між ними, створену Юпітером, який перетягував на себе речовину з протопланетного диска. За оцінками вчених, тверде ядро планети-гіганта утворилося через 1 млн років після початку формування Сонячної системи. Воно перешкоджало переміщенню речовини всередині газопилового диска, запобігаючи появі суперземель. За 3-4 млн років воно набрало масу, еквівалентну 70 масам Землі. Потім ядро притягувало речовину, з якої утворилася газова оболонка Юпітера.
18.09.2017Астроном Петрус Мартенс навів докази на користь того, що в давнину Сонце було більшим у порівнянні з сучасними розмірами. За оцінками вченого, близько 3 млрд років тому зірка втрачала приблизно +0,0000000000075 своєї маси щороку, тобто близько 3% початкової маси за 3 млрд років. Наразі ж ця величина на два порядки менша і є несуттєвою для розрахунку зміни яскравості зірки. До таких висновків вчений прийшов, звернувши увагу на сповільнення обертання подібних до Сонця зірок з плином часу, що, як вважає дослідник, відбувається через втрату ними своєї маси. Також це означає що в давнину світило було таким же яскравим як і сьогодні, що вирішує парадокс слабкого молодого Сонця, суть якого полягає в неможливості наявності 4 млрд років тому рідкої води на поверхні Землі і Марса через нестачу енергії від молодої зірки, яка повинна була б бути на 20-30% тьмянішою ніж зараз при однакових розмірах і масі. Проте більш популярним поясненням цього парадоксу вважається наявність у древніх Землі і Марса щільних атмосфер, які створювали парниковий ефект і умови для існування води в рідкому стані.
18.09.2017Нідерландські астрономи з Амстердамського університету запропонували модель формування планетної системи TRAPPIST-1, що містить 7 планет розміром із Землю. Вона полягає в тому, що невеликі осколки на околицях системи рухались всередину системи, досягаючи снігової лінії, де лід починає танути. Отримавши додаткові порції водяної пари, вони укрупнилися. Потім протопланети рухались в напрямку зірки, збираючи дрібні осколки доки не досягли земних розмірів.
18.09.2017Американські та канадські астрономи представили нове підтвердження загальної теорії відносності. Завдяки гравітаційному мікролінзуванню вчені визначили масу шостого за віддаленістю від Землі білого карлика Stein 2051 B, який виявився в 1,5 рази легшим за Сонце. При цьому вони спостерігали асиметричне кільце Ейнштейна — спотворення світла далекої зірки, на шляху до Землі якого знаходився Stein 2051 B.
18.09.2017Керівник відділення з міжнародного співробітництва в Китайському національному космічному управлінні CNSA Сюй Яньсун повідомив про намір завершити будівництво китайської космічної станції до 2022 року. Перший модуль планується вивести на орбіту Землі вже в 2018 році. Повністю зібрана конструкція важитиме 60 т, що у 7 разів легше за вагу МКС — 417 т. Строк експлуатації станції на орбіті становитиме 10 років. У 2024-2025 роках передбачається завершення місії МКС, і до цього часу у КНР вже буде своя космічна станція. Також 30 листопада 2017 року запланований запуск супутника Чанье-5 на Місяць, що має здійснити посадку на поверхню, зібрати проби ґрунту та доставити їх на Землю.
17.09.2017Іспанські астрономи, використовуючи Північний оптичний телескоп на Канарських островах, обладнаний спектрографом Andalucia Faint Object Spectrograph and Camera (ALFOSC), виявили майже повну відсутність хмар в атмосфері супернептуна WASP-127 b. Маса WASP-127 b становить 0,18 маси Юпітера, проте його радіус перевищує радіус найбільшої планети Сонячної системи в 1,37 рази, що робить його найлегшим з відомих супернептунів. Період обертання цієї екзопланети навколо яскравої зірки WASP-127 складає 4,2 доби, а відстань від Землі до цієї системи — 322 світлових роки.
17.09.2017Українське державне підприємство „Південмаш” відновило виробництво ракет-носіїв „Зеніт”, підписавши контракт на постачання 12 ракет компанії S7 Sea Launch Limited для використання в програмах „Морський старт” і „Наземний старт” для досліджень і використання космосу в мирних цілях у рамках міжнародних космічних проектів. Власне, S7 Group — російський холдинг, який включає 10 компаній що займаються організацією та виконанням авіаперевезень, подорожей, технічним обслуговуванням повітряних суден, навчанням авіаційного персоналу, а також компанію, основною діяльністю якої є запуск ракет космічного призначення і виведення космічних об’єктів на орбіту. Група компаній S7 у 2016 році придбала „Морський старт” у корпорації „Енергія” — корабель Sea Launch Commander, платформи Odyssey, наземне обладнання в базовому порту Лонг-Біч і товарний знак Sea Launch. Launch Limited — міжнародний проект ракетно-космічного комплексу морського базування, для реалізації якого у 1995 році однойменну компанію заснували американська компанія Boeing, російська РКК „Енергія”, норвезьке суднобудівне підприємство Kvaerner та українські КБ „Південне” і ВО „Південмаш”.
17.09.2017Американська компанія Virgin Galactic провела чергове випробування суборбітального корабля SpaceShipTwo моделі Unity, в ході якого корабель здійснив політ у небі над пустелею Мохаве в штаті Каліфорнія, а потім м’яко приземлився без використання двигунів. Також під час тестів імітувалася зміна центру ваги корабля шляхом скидання води з баластної цистерни.
17.09.2017Фізики колаборації Laser Interferometric Gravitational Observatory (LIGO) 30 листопада 2016 року втретє зафіксували гравітаційні хвилі. Ця подія сталася завдяки злиттю двох чорних дір на відстані 3 млрд світлових років від Землі, що були в 31 і 19 разів важчими за Сонце, а новоутворений об’єкт виявився в 49 разів важчим за наше світило. Різниця між початковими масами чорних дір і цим об’єктом відповідає енергії, що вивільнилась у вигляді хвиль простору-часу. Існування гравітаційних хвиль передбачене загальною теорією відносності та підтверджує її справедливість.
17.09.2017Використовуючи дані з космічного апарату NASA Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), вчені ідентифікували яскраві області поверхні всередині кратерів біля південного полюса Місяця, які є досить холодними для існування в них мерзлоти. Аналіз температур поверхні за допомогою Diviner LRO та виміряної за допомогою інструмента Lunar Orbiter Laser Altimeter кількості відбитого місячною поверхнею світла вказує на присутність льоду у яскравих ділянках місячного ґрунту.
17.09.2017Газовий гігант масою до 50 мас Юпітера, оточений кільцем з пилу, ймовірно, обертається навколо зірки PDS 110, віддаленої від Землі більш ніж на 1000 світлових років, припускають вчені з Уорікського університету, Великобританія. Х’ю Озборн виявив що інтенсивність світла від цієї зірки періодично падає через проходження перед нею великого об’єкта, припустивши що це може бути екзопланета. Проаналізувавши дані за 15 років з обсерваторій Wide Angle Search for Planets (WASP) і Kilodegree Extremely Little Telescope (KELT), Озборн і його колеги з Гарвардського університету, США, та інших наукових організацій виявили що кожні 2,5 роки кількість світла від PDS 110 на 2-3 тижні зменшується на 30%. Оскільки під час цих затемнень падіння кількості світла від зірки були досить різкими, вчені припускають наявність у цієї екзопланети системи кілець, значно більшої ніж у Сатурна.
17.09.2017Вчені з Техаського університету знайшли новий доказ існування горизонту подій навколо чорної діри, показавши що після перетину горизонту подій надмасивної чорної діри матерія зникає з нашого Всесвіту. В протилежному випадку вона б зіткнулася з твердою поверхнею, а зірка-донор вибухнула б, оточивши своєю речовиною чорну діру, що можна було б спостерігати за допомогою телескопів протягом кількох років. Проте астрономічні спостереження з телескопів Pan-STARRS на Гаваях продемонстрували відсутність подібних явищ. В той же час дослідники допускають що світло від спалаху поблизу надважкої чорної діри може виявитися невидимим для цих телескопів через явище гравітаційного червоного зсуву — в міру віддалення електромагнітних хвиль від масивного тіла їх частота зміщується в інфрачервону область спектра.
17.09.2017Дані, отримані станцією Cassini, свідчать що в далекому минулому крижаний супутник Сатурна Енцелад перевернувся. Американські вчені виявили що сучасна вісь обертання Енцелада нахилена від давньої на 55°. Ймовірною причиною цього називають зіткнення великого астероїда з супутником в районі екватора, що призвело до його зміщення в бік сучасного південного полюса і на мільйон років дестабілізувало обертання небесного тіла. Це пояснює наявність розломів з активним кріовулканізмом в районі південного полюса супутника, в той час як на північному полюсі подібні геологічні особливості відсутні.
17.09.2017Американські вчені довели що придатні для життя умови на Марсі зберігалися навіть після зникнення рідкої води з поверхні планети. Вимірювання, проведені науковими інструментами Curiosity, показали високу концентрацію діоксиду кремнію в тріщинах на дні кратера Гейла. Вчені вважають що відкладення потрапили на поверхню з надр планети разом з ґрунтовими водами. Наявність ґрунтових вод означає що рідка вода на Марсі існувала значно довше ніж вважалося раніше, а життя могло зберегтися поблизу джерел ґрунтових вод і в надрах планети навіть після висихання приповерхневих озер.
17.09.2017Астрономи з Іспанії, Швейцарії та Італії виявили суперземлю масою 2,8 маси Землі в зоні населеності материнської зірки GJ 625 спектрального типу M2, що приблизно втричі легша і менша за Сонце та розташована за 21 світловий рік від нас. Період обертання екзопланети навколо віддаленої від неї на 0,08 а. о. зірки складає 14,6 діб. Середня температура поверхні планети оцінюється в 350 °K.
17.09.2017Японські та французькі вчені припустили що кільця та великі супутники Сатурна могли виникати і знищуватися до 20-30 разів за всю історію існування планети. Для цього астрономи в рамках гравітаційної задачі N тіл змоделювали еволюцію попередників Реї і Діони, виявивши що за наявності на орбіті Сатурна уламків діаметром більше 100 м вони могли б сформувати один великий супутник за кілька десятиліть. За наявності більш дрібних уламків на орбіті планети сформувалося б 2-3 великих супутника. Проте ці висновки суперечать іншим дослідженням, за якими Тефія і Діона залишалися незмінними протягом останніх 4 млрд років. Також є робота, згідно з якою вік Тефії, Діони і Реї не перевищує 100 млн років.
< >