Марс

Марс — четверта планета Сонячної системи. Середня відстань від Сонця до планети дорівнює 228 млн км, період обертання навколо Сонця — 687 діб, період обертання навколо своєї осі — 24,5 годин, середній діаметр — 6780 км, маса — 6,44×10²³ кг.

Навколо планети рухаються два природних супутника — Фобос і Деймос. Склад атмосфери: CO₂ (95%), N₂ (2,5%), Ar (1,5-2%), CO (0,06%), H₂O (до 0,1%). Тиск на поверхні планети 5-7 ГПа. Ділянки поверхні Марса, вкриті кратерами, схожі на місячні материки. Значний науковий матеріал про Марс одержано за допомогою космічних апаратів „Марінер” та „Марс”.

Марс рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті з ексцентриситетом 0,0934. Площина орбіти нахилена до площини екліптики під невеликим кутом (1°51′). Середня відстань від Сонця дорівнює 227,99 млн км (1,524 а. о.). Мінімальна відстань від Сонця становить приблизно 207 млн км, максимальна — 249 млн км; через таку різницю кількість енергії, що надходить від Сонця, відрізняється на 20-30%.

Оскільки кут нахилу екватора до площини орбіти досить значний (25,2°), на планеті існують помітні сезонні зміни. Період обертання Марса навколо Сонця майже вдвічі більший земного року (686,98 земних діб). Середня швидкість орбітального руху складає 24,13 км/с. Період добового обертання Марса навколо своєї осі майже такий же, як і у Землі (24 год 37 хв 22,58 с).

Екваторіальний радіус планети становить 3394 км, полярний — 3376,4 км. Рівень поверхні в південній півкулі в середньому на 3-4 км вище, ніж в північній. Маса Марса складає 6,44×10²³ кг, тобто 0,108 маси Землі. Середня щільність становить 3,95 г/см³. Прискорення вільного падіння на екваторі — 3,76 м/с².

Марс знаходиться на мінімальній відстані від Землі під час протистоянь, що відбуваються з інтервалами в 779,94 земних діб. Проте раз в 15-17 років відбувається так зване велике протистояння, коли ці дві планети зближуються приблизно на 56 млн км; останнє таке зближення відбувалося у 1988 р. Під час великих протистоянь Марс виглядає найяскравішою зіркою на північному небі (-2,7 зоряної величини), оранжево-червоного кольору, внаслідок чого його стали вважати атрибутом бога війни (звідси й пішла назва планети).

Якісно новий рівень досліджень на Марсі почався у 1965 р., коли для цих цілей стали використовувати космічні апарати, які спочатку облітали планету, а потім (з 1971 р.) і опускалися на її поверхню.