Карликові планети

Карликова планета — небесне тіло, що обертається безпосередньо навколо Сонця (не є супутником іншої планети), має достатню масу щоб гравітація надала йому гідростатично рівноважної форми, проте не розчистило околиці своєї орбіти від інших подібних тіл, тобто карликові планети не є домінуючими на своїй орбіті. Категорія карликових планет була створена Міжнародним астрономічним союзом 24 серпня 2006 року.

Карликова планета Церера обертається в головному поясі астероїдів. Карликові планети Плутон, Хаумеа, Макемаке, Ерида належать до поясу Койпера — області за орбітою Нептуна, що простягається до зовнішньої межі Сонячної системи на відстані близько 55 а. о.

Проблема класифікації виникла у 2005 році після відкриття у поясі Койпера більшого за Плутон, що тоді вважався планетою, об’єкта 2003 UB313 (Ерида). Якщо Плутон вважати планетою, то нове небесне тіло мало отримати такий самий статус. Проте це викликало заперечення багатьох астрономів, адже тоді кількість планет повинна була значно збільшитися. Для вирішення питання Міжнародним астрономічним союзом було утворено окремий комітет визначення планети. Після вивчення та обговорення проблеми комітет запропонував визначення, згідно з яким планетою слід вважати небесне тіло, що обертається навколо Сонця та під дією власної гравітації набуло гідростатично рівноважної (близької до сферичної) форми. Його було подано на затвердження генеральної асамблеї Міжнародного астрономічного союзу 16 серпня 2006 року. Відповідно до цього визначення кількість планет Сонячної системи мала збільшитися до дванадцяти.

Однак учасники асамблеї відхилили таку пропозицію. Дискусія тривала ще шість днів і врешті 24 серпня було ухвалено остаточне рішення, згідно з яким планета Сонячної системи повинна відповідати таким умовам:

1. Обертається навколо Сонця.
2. Є досить масивною, щоб набути сферичної форми під дією власних гравітаційних сил.
3. Є гравітаційною домінантою на своїй орбіті з відсутніми тілами аналогічного розміру поблизу, окрім її власних супутників або тіл, що перебувають під її гравітаційним впливом.

Плутон не відповідає третій умові, оскільки його маса становить лише 7% від маси всіх об’єктів на його орбіті. Тому рішенням Міжнародного астрономічного союзу Плутон втратив статус планети і разом з Церерою, Хаумеа, Макемаке та Еридою був віднесений до окремої категорії карликових планет. На статус карликової планети також претендують інші транснептунові об’єкти: Гунгун, Квавар, Іксіон, Седна, Орк, Варуна тощо. Великі об’єкти поясу астероїдів, такі як Веста, Паллада, Гігея, можуть бути віднесені до категорії карликових планет якщо виявиться що їхня форма визначається внутрішньою гідростатичною рівновагою.

Термін „карликова планета” слід відрізняти від поняття „мала планета”, яким називають астероїди. Офіційно термін „мала планета” більше не використовується, залишаючись даниною історії.