Архів новин

08.10.2017Американський бізнесмен Ілон Маск вважає що запуск надважкої ракети Falcon Heavy компанії SpaceX з високою ймовірністю виявиться невдалим через необхідність синхронізації роботи 27 двигунів. Також Маск відмовився від використання двигунів SuperDraco у розроблюваному компанією пілотованому кораблі Dragon 2 через складність процедури сертифікації, яку повинен пройти пілотований корабель для польотів до МКС на замовлення NASA. Посадку планується проводити з використанням парашутів, а двигуни задіюватимуться лише за необхідності аварійного гальмування. Також Маск зазначив що система посадки корабля Red Dragon, який планується відправити на Марс, теж буде змінена. За його словами, у SpaceX вже є двоє туристів, бажаючих облетіти Місяць.
08.10.2017Команда кафедри фізики і астрономії Університету Кентуккі у США на чолі з Деборою Фергюсон спостерігала сліди давніх зіткнень, що ймовірно могли сформувати структуру Чумацького Шляху, відзначивши наявність асиметричних хвиль у галактичному диску, який довгий час вважався однорідним. Проаналізувавши просторовий розподіл 3,6 млн зірок в зібраних за допомогою Sloan Digital Sky Survey даних, вчені виявили хвилі, які можуть свідчити про давні зіткнення нашої галактики, зокрема можливе зіткнення з карликовою галактикою Стрілець, що сталося близько 0,85 млрд років тому, та привели до асиметрії в галактичному диску Чумацького Шляху.
08.10.2017Американські та японські вчені пояснили гладкий і порівняно молодий рельєф північної півкулі Марса в порівнянні з південною, високий вміст металів у надрах планети, а також походження супутників МарсаФобоса і Деймоса. Вони вважають що близько 4,43 млрд років тому небесне тіло діаметром більше 1,2 тис км, що перевищує розміри Церери, зіткнулося з Марсом в районі його північної півкулі, призвівши до деформації планети в цьому регіоні. Також в надра планети були внесені метали, які наразі складають 0,8% її маси, і розпочалося формування супутників з осколків, що були викинуті на орбіту після удару. Такі висновки науковці зробили після дослідження фрагментів марсіанських метеоритів, що потрапили на Землю, оцінивши частку металів: платини, осмію та іридію в загальній масі червоної планети. Після цього за допомогою комп’ютерної симуляції фахівці визначили параметри небесного тіла, зіткнення з яким призвело б до спостережуваних в даний момент наслідків, таким чином підтвердивши гіпотезу єдиного удару, що виникла ще 30 років тому.
06.10.2017Міжнародний колектив астрономів показав що троянці Марса з сімейства Еврики є фрагментами магматичних гірських порід Марса. Хімічний склад 8 великих троянських астероїдів червоної планети нагадує склад кори і мантії Марса, що не характерно для астероїдів у внутрішній частині Сонячної системи. Всі вони багаті олівіном, піроксеном, гранатом та іншими мінералами, характерними для планет земної групи. Дослідники вважають що троянці виникли внаслідок зіткнення планети з великим астероїдом, після чого в ході еволюції параметрів орбіти Марса зайняли своє положення. Раніше ж вчені вважали що ці небесні тіла з’явилися з поясу астероїдів між Марсом і Юпітером.
06.10.2017Завдяки збільшеному зображенню, отриманому за допомогою гравітаційної лінзи і телескопа Gran Telescopio CANARIAS, команда дослідників з Канарського інституту астрофізики, Іспанія, під керівництвом Анастасіо Діаз-Санчеса з Політехнічного університету Картахени виявила одну з найяскравіших галактик, віддалену на 10 млн світлових років від Землі, світимість якої у 1000 разів перевищує світимість Чумацького Шляху, а швидкість зореутворення в ній більша у 500 разів і становить близько 1000 сонячних мас на рік, в той час як у Чумацького Шляху вона складає лише 2 маси Сонця в рік. Гравітаційна лінза, що збільшила зображення далекої галактики в 11 разів, є скупченням галактик на шляху між цією далекою галактикою і Землею.
06.10.2017Команда вчених з британського університету в Оксфорді на чолі з Альвесом Батістою з’ясували які небезпеки можуть спричинити вимирання тихоходок — найвитриваліших мікроскопічних безхребетних, здатних виживати та розмножуватися в умовах повної невагомості без їжі і води. До трьох основних загроз вчені віднесли падіння великого астероїда, вибух наднової і гамма-спалах, проте жодна з них не зашкодить Землі настільки щоб вимерло все живе аж до тихоходок. Наприклад, якщо наша планета зіткнеться з неймовірно гігантським астероїдом як Веста або ж навіть з карликовою планетою розмірами з Плутон, то на Землі повністю зникнуть усі океани, проте ймовірність що це станеться протягом ще як мінімум 4,5 млрд років існування Сонця дорівнює нулю, оскільки ці об’єкти ніколи не зближуються з нашою планетою. У разі вибуху наднової вона має знаходитися на відстані 0,14 світлового року щоб всі умови для існування життя були повністю знищені, в той же час Проксима Центавра, найближча до Сонця зірка, віддалена на 4 світлових роки і не представляє загрози. Для гибелі життя на планеті від надпотужного джерела гамма-спалахів необхідно щоб воно розташовувалося на відстані максимум в 40 світлових років, проте сусідні до Сонця зірки замалі і не можуть спричинити настільки катастрофічні події. Астроном Абрахам Лоеб з Гарвардського університету припустив що під поверхнею Марса можуть існувати або ж принаймі залишилися сліди існування подібних тихоходці істот, здатних протистояти радіаційному впливу і низьким температурам.
06.10.2017Голова підрозділу NASA по пілотованим польотам Білл Герстенмайєр зізнався що за наявного обсягу фінансування NASA не зможе у 2030-х роках відправити астронавтів на Марс. Зокрема, причиною цього він назвав відсутність поверхневих систем для Марса, тому вхід в атмосферу планети, спуск і посадка є величезним ризиком. Керівник допустив що NASA ймовірно сконцентрує увагу на місії до Місяця, особливо до багатих водяним льодом регіонів.
06.10.2017Команда іспанських вчених з університету в Мадриді під керівництвом Карлоса де ла Фуенте Маркоса змоделювала рух комет і великих астероїдів поясу Койпера на околицях Сонячної системи, отримавши ще один доказ на користь існування Планети X. Астрономів зацікавив розподіл точок перетину орбіт цих об’єктів з площиною Сонячної системи, оскільки у випадку відсутності впливу загадкової планети вони б розташовувалися у випадковому порядку. Але аналіз руху 28 комет і 24 астероїдів-кентаврів між орбітами Юпітера і Нептуна показав що їхні точки перетину з площиною системи були визначені в двох певних регіонах, віддалених від Сонця на відстань 300 а. о. і 400 а. о., що вказує на користь існування Планети X.
06.10.2017Міжнародна група вчених із США і Китаю з’ясувала що перші галактики з активним зореутворенням почали формуватися через 800 млн років після Великого Вибуху. Тоді ж і закінчилися темні віки Всесвіту — період відсутності яскравих джерел світла та заповненості всього простору нейтральним воднем і гелієм. Для виявлення цих реліктових зоряних систем вчені визначили положення межі Лаймана (мінімально можливої довжини хвилі фотона, що випромінюється збудженим воднем) в спектрі випромінювання від далеких галактик. Оскільки древні зірки складаються переважно з водню, вони випромінюють лише ультрафіолет з довжинами хвиль вище цієї межі, який поглинається атмосферою Землі. Проте через ефект Доплера межа Лаймана у галактик, що віддаляються, зміщується в червону (довгохвильову) сторону, даючи можливість достатньо „почервонілому” випромінюванню досягти поверхні планети і бути зареєстрованим наземними обсерваторіями. Завдяки цьому астрономи змогли виявити сотні галактик, що існували коли Всесвіту було менше мільярда років, найстаріші з яких оточені нейтральним воднем та є менш яскравими. Серед них 23 зоряні системи є найбільш імовірними кандидатами на найперші галактики, оскільки їхнє червоне зміщення відповідає віку Всесвіту 800 млн років (близько 13 млрд років тому).
05.10.2017Міжнародна команда астрономів виявила що EBLM J0555-57Ab є найменшою з відомих зірок, якщо не рахувати фактично мертвих компактних світил — вона у 85 разів важча за Юпітер, а за своїми розмірами лише трохи більша Сатурна. Разом з двома зірками з еквівалентними Сонцю масами EBLM J0555-57A і EBLM J0555-57B, EBLM J0555-57Ab є частиною потрійної системи у сузір’ї Скульптора, віддаленої на 600 світлових років від Землі. При цьому EBLM J0555-57Ab обертається навколо EBLM J0555-57A і майже не віддає їй свою матерію. Спершу астрономи вважали EBLM J0555-57Ab великою екзопланетою, однак останні спостереження дозволили уточнити статус об’єкта.
05.10.2017Китай оприлюднив плани з дослідження Сонячної системи на найближчі 10-20 років. У 2020 році планується відправка ровера на Марс, після чого країна займеться дослідженнями навколоземних астероїдів за допомогою роботизованих місій. Близько 2030 року у Китаї планують доставити зразок марсіанського ґрунту на Землю, після чого відправити станцію до супутника Юпітера Ганімеда, який має прихований під шаром льоду океан. За словами конструктора Лі Чуньлі всі ці місії вже затверджені, також узгоджується відправка зонда до Урана. Крім того, Китай підтвердив плани щодо розгортання орбітальної станції на орбіті Землі і місій до Місяця.
05.10.2017Співробітники NASA зафіксували зіткнення невеликого астероїда масою до 40 кг з Місяцем. Незважаючи на незначну масу, швидкість астероїда наближалася до 100 000 км/год, спровокувавши вибух, який можна було спостерігати навіть за допомогою аматорського телескопа.
05.10.2017Міжпланетна станція New Horizons, яку після передачі наукових даних та фотографій Плутона і його супутників направили на зустріч з об’єктом 2014 MU69, повинна наблизитися до цього об’єкта поясу Койпера вже у січні 2019 року, здійснивши серію з 4-х циклів розгону і маневрів. Вже зараз вчені готуються до цієї зустрічі, вивчаючи 2014 MU69. Спостерігаючи за покриттям віддаленої на сотні світлових років зірки, астрономи на чолі з керівником місії New Horizons Аланом Стерном сподівалися отримати дані про розміри, хімічний склад та інші властивості небесного тіла, проте на жодному зі 100 000 знімків не вдалося знайти слідів потьмяніння зірки через 2014 MU69. Це означало що діаметр транснептунового об’єкта сягає лише 20 км, а не 40 км як припускалося раніше, а отже його поверхня мала б бути яскраво білою і добре відбивати світло, а не тьмяною і темно-червоною. Тому вчені припустили що 2014 MU69 насправді може бути двома карликовими планетами на кшталт Плутона і Харона, або ж скупченням астероїдів.
05.10.2017Завдяки комп’ютерному моделюванню, застосованому до отриманих космічним телескопом „Хаббл” збільшених гравітаційною лінзою зображень далекої галактики, астрономи змогли побачити області зореутворення у далекій дисковій галактиці на відстані 11 млрд світлових років, тобто вчені спостерігали якою була галактика всього лише через 2,7 млрд років після Великого Вибуху. Гравітація гігантського скупчення галактик між цією далекою галактикою і Землею спотворює світло від далекої галактики, витягаючи його в дугу та збільшуючи майже у 30 разів. Команда розробила спеціальний комп’ютерний код, що скасовує спотворення і дозволяє бачити галактику такою яка вона є за відсутності гравітаційної лінзи. Отриманий після обробки знімок демонструє два десятка новонароджених зірок, кожен з яких простягнувся на 200-300 світлових років. Це ставить під сумнів теорії, згідно яких зореутворюючі області в ранньому Всесвіті мають значно більші розміри — від 3000 світлових років.
05.10.2017Вчені з Единбурзького університету у Шотландії з’ясували що Марс непридатний для існування мікроорганізмів через наявність на поверхні перхлоратів — отруйних для живих організмів солей хлорної кислоти. Біологи вивчили вплив перхлоратів в характерних для марсіанського ґрунту концентраціях на бактерію Bacillus subtilis, яка часто зустрічається на космічних апаратах і є джерелом біологічного забруднення, виявивши що в поєднанні з ультрафіолетовим випромінюванням токсичність сполук збільшується, роблячи їх смертоносними для мікроорганізмів, внаслідок чого Bacillus subtilis гине за кілька хвилин. Інші ж речовини на поверхні Марса, такі як оксиди заліза і перекис водню, посилюють вплив перхлоратів, прискорюючи смерть бактерій в 10,8 разів.
05.10.2017Завдяки даним радарного дослідження Титана станцією Cassini вчені створили комп’ютерну модель, яка описує формування хвиль в озерах супутника Сатурна, визначивши що ці хвилі в озерах з рідкого метану і етану мають сягати 1 см у висоту та 20 см у довжину. Невеликі розміри хвиль мають полегшити пошуки життя за допомогою апаратів, що спускаються. За виключенням Землі, Титан є єдиним об’єктом у Сонячній системі, на поверхні якого є рідина з вуглеводнів.
05.10.2017Португальські та британські астрономи оцінили кількість коричневих карликів в Чумацькому Шляху. На підставі аналізу даних огляду Substellar Objects in Young Young Clusters (SONYC), зокрема населення зіркових кластерів NGC 1333 і RCW 38, та спостережень на Very Large Telescope, фахівці вважають що наша галактика містить від 25 млрд до 100 млрд субзірок.
05.10.2017Вперше в струмені з поверхні Енцелада була виявлена органічна молекула. Відкриття, зроблене доктором Емілі Драбек-Маундер з Кардіфського університету у Великобританії за допомогою наземного 30-метрового радіотелескопа IRAM в іспанських горах Сьєрра-Невада, може відіграти значну роль у пошуках інопланетного життя. Супутник Сатурна привернув увагу вчених після того як космічним апаратом Cassini були відкриті багаті водою струмені, що б’ють з ущелин поблизу південного полюса та живлять собою кільце E планети, а нещодавні дослідження виявили підвищену кількість метанолу навколо Енцелада, яка приблизно рівна кількості метанолу в океанах Землі. Проте матеріал, що вивергається з поверхні супутника, зазнає вторинної хімічної зміни вже в космосі, тому наявність у ньому метанолу не може розглядатися як ознака можливої присутності життя в підповерхневому океані Енцелада.
05.10.2017У CW Лева, розташованого на відстані 300 світлових років від нас червоного гіганта розміром близько 100 розмірів Сонця, що викидає значні кількості космічного пилу, з якого сформувалася хмара, що значно перевершує розміри всієї Сонячної системи, був виявлений червоний карлик. Відкриття зроблене за допомогою однометрового телескопа Туринської обсерваторії, у якій професор Річард Смарт з Університету Хартфордшира у Великобританії спостерігав слабкі, проте стійкі зміщення CW Лева. Доктор Алессандро Созетті, що є співробітником Туринської обсерваторії, провела дослідження, виявивши вихрову структуру у хмарі пилу навколо червоного гіганта, наявність якої може пояснюватися присутністю зірки-компаньйона, трохи менш масивнішого за Сонце, що обертається навколо великої зірки з періодом трохи більше 100 років.
05.10.2017Використовуючи дані огляду Sloan Digital Sky Survey, британські астрономи припустили що найшвидші світила Чумацького Шляху — зірки-мандрівники — потрапили в нашу галактику з сусідньої Великої Магелланової Хмари, причому раніше вони були частиною подвійних систем, інші компоненти яких вибухнули як наднові. Фахівці відзначають що більшість гіпершвидкісних зірок спостерігаються в сузір’ях Секстанта і Лева. Проведене моделювання показало що з Великої Магелланової Хмари було викинуто більше 10 000 зірок, половина з яких залишила або залишить Чумацький Шлях. Наразі в галактиці відомо близько 20 гіпершвидкісних зірок, а їх швидкість згідно результатів дослідження складається із швидкості Великої Магелланової Хмари та швидкості, якої вони набули після руйнування зірки-компаньйона.
< >