Юпітер

Юпітер Юпітер

Юпітер — найбільша планета Сонячної системи, його середня відстань від Сонця дорівнює 5,2 а. о. (778,3 млн. км), сидеричний період обертання — 11,9 року, період обертання (хмарного шару поблизу екватора) близько 10 год., діаметр — 142 800 км, маса — 1,90×1027 кг. Склад атмосфери: H2, CH4, NH3, He.

Юпітер — могутнє джерело теплового радіовипромінювання. Планета має радіаційні пояси та обширну магнітосферу. Навколо Юпітера обертаються 4 великих супутники, відкриті Галілео Галілеєм (Іо, Європа, Ганімед, Каллісто), більше 60 малих (найбільші з них: Адрастея, Метида, Амальтея, Фіва, Леда, Гімалія, Лиситея, Елара, Ананке, Карме, Пасифе, Синопе та інші), а також кільце шириною близько 6 тис. км, що майже впритул притискається до планети.

Юпітер і Галілеєві супутники Юпітер і Галілеєві супутники

Юпітер, п’ята від Сонця планета Сонячної системи, найбільша з планет-гігантів, більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю. Володіючи „сонячним” хімічним складом, найбільша планета Сонячної системи має масу в 70 — 80 разів меншу тієї, при якій небесне тіло може стати зіркою. Проте, у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить могутньою енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4×1017 Вт, приблизно в два рази перевищує енергію, що одержується цією планетою від Сонця.

Юпітер рухається навколо Сонця по близькій до кругової еліптичній орбіті, площина якої нахилена до площини екліптики під кутом 1°18,3'. Мінімальна відстань від Юпітера до Сонця становить 4,95 а. о., максимальна — 5,45 а. о., середня — 5,2 а. о. (1 а. о. = 149,6 млн. км). Екватор нахилений до площини орбіти під кутом 3°5'; через мале значення цього кута сезонні зміни на Юпітері виражені дуже слабко. Планета, рухаючись навколо Сонця з середньою швидкістю 13,06 км/с, здійснює один оберт за 11,862 земних роки. Відстань від Юпітера до Землі змінюється в межах від 188 до 967 млн. км. У протистоянні Юпітер видно як трошки жовтувату зірку -2,6 зоряної величини; зі всіх планет Юпітер поступається в блиску тільки Венері і Марсу під час великого протистояння останнього.

Юпітер не має твердої поверхні, тому, кажучи про його розміри, вказують радіус верхньої межі хмар, де тиск близько 10 кПа. Радіус Юпітера на екваторі становить 71 400 км.

В атмосфері Юпітера чітко видно зони, паралельні площині його екватора, що обертаються навколо осі планети з різними кутовими швидкостями. Найшвидше обертається екваторіальна зона — період її обертання 9 год. 50 хв. 30 с, що на 5 хв. 11 с менше періоду обертання полярних зон. Так швидко не обертається жодна інша планета Сонячної системи.

Маса Юпітера становить 1,899×1027 кг, що в 317,8 разів перевищує масу Землі, але при цьому середня щільність дорівнює 1,33 г/см3, тобто в 4 рази менше, ніж у Землі. Прискорення вільного падіння на екваторі 23,5 м/с2.

У помірних південних широтах Юпітера поволі переміщається овальна Велика Червона Пляма, поперечні розміри якої 30 — 40 тис. км. За сто років вона здійснює приблизно 3 оберти. Природа цього феномена до кінця незрозуміла. Велика Червона Пляма — це овальне утворення, що змінюється в розмірах, розташована в південній тропічній зоні. Сьогодні вона має розміри 15×30 тис. км, а сто років тому спостерігачі відзначали в 2 рази більші розміри. Іноді вона буває не дуже чітко видимою. Велика Червона Пляма — це довготривалий вільний вихор (антициклон) в атмосфері Юпітера, що робить повний оберт за 6 земних діб і характеризується, як і світлі зони, що сходять плинами в атмосфері. Хмари в ньому розташовані вище, а температура їх нижче, ніж у сусідніх областях поясів.

< >