Європа

Європа — супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників. Був відкритий у 1610 році Галілеєм і, можливо, незалежно Маріусом. За наявними даними містить підповерхневий океан з рідкою водою, а тому вважається одним з об’єктів, на яких може існувати життя.

Європа відкрита Галілео Галілеєм у 1610 році за допомогою винайденого ним телескопа. До цього, 1609 року, Європу спостерігав німецький астроном Сімон Маріус, але вчасно не повідомив про це наукове середовище.

Європа названа ім’ям персонажа давньогрецької міфології, коханої Зевса (Юпітера).

Назва „Європа” запропонована Симоном Маріусом у 1614 році, але вона спершу не використовувалася. Галілей назвав чотири відкриті ним супутники Юпітера „планетами Медічі” і дав їм порядкові номери; Європу він позначив як „другий супутник Юпітера”. Лише з середини XX ст. назва „Європа” стала загальновизнаною.

Європа — один з найбільших супутників планет Сонячної системи і за розміром близька до Місяця.

Європа завжди повернута до Юпітера однією стороною (як і Місяць до Землі). Іо, Європа і Ганімед перебувають у орбітальному резонансі — їх орбітальні періоди співвідносяться як 1:2:4.

Європа схожа на планети земної групи, значною мірою складається з гірських порід. Це — планета-океан, яка вкрита шаром води товщиною близько 90-100 км (частково — у вигляді льоду товщиною 10-30 км; частково, як вважають, — у вигляді підповерхової рідкої води — рідинного океану). Глибше залягають гірські породи, а в центрі, імовірно, знаходиться невелике металеве ядро.