|
|
Архів новин31.03.2017 Британські та американські геофізики довели що до середини XXI століття на планеті станеться колапс електричних систем. Швидше за все, на 2050 рік припаде мінімум сонячної активності та скорочення обсягу геліосфери приблизно на третину, що призведе до проникнення вглиб Сонячної системи високоенергетичних заряджених частинок, які досягатимуть в тому числі і Землі. Також зниження активності світила призведе до спостереження полярних сяйв лише на вкрай високих широтах через ослаблення сонячного вітру. 31.03.2017 Провівши гідродинамічне моделювання, японські вчені припустили що регіон Ктулху на Плутоні міг сформуватися після зіткнення карликової планети зі своїм протосупутником, який був приблизно втричі легшим за сучасний Плутон. В результаті зіткнення поверхня Плутона розігрілася до 50 °C, що створило сприятливі умови для хімічних реакцій полімеризації. 31.03.2017 Наукова команда американських фізиків з Каліфорнійського університету в Девісі під час спостереження трьох масивних галактик, що спотворюють траєкторію світла від далеких об’єктів, зробила нові виміри сталої Хаббла, яка характеризує вік та швидкість розширення Всесвіту, і виявила розбіжності з оцінками цієї ж константи, отриманими за допомогою супутника „Планк”, який вимірює реліктове випромінювання Всесвіту. Це може вказувати на „нову фізику”, яка виходить за межі стандартної космологічної моделі. Виміряне дослідниками значення сталої Хаббла становить 71,9 ± 2,7 (км/с)/Мпк, що сходиться з іншими незалежними оцінками цієї константи, зробленими під час спостережень наднових або цефеїд. 31.03.2017 Погіршення зору в астронавтів, які проводять тривалий час у космосі, ймовірно викликано відсутністю циклу день-ніч для внутрішньочерепного тиску, вважають дослідники з Південно-Західного медичного центру Техаського університету, однак запобігти цій проблемі можна завдяки щоденному використанню спеціального вакуумного пристрою, що знижує тиск на деякий час. Погіршення зору є проблемою № 1 для астронавтів, які тривалий час перебувають на Міжнародній космічній станції. 31.03.2017 Французькі та американські планетологи визначили походження поверхні найбільшого небесного тіла в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером — карликової планети Церери. Вчені прийшли до висновку що поверхня Церери бідна вуглецем, проте її п’ята частина складається з силікатів, які потрапили в результаті падіння на карликову планету астероїдів, ймовірно з сімейства Еос. Як і поверхні Япета та Харона, поверхня Церери сформована переважно зовнішньою матерією. 09.03.2017 23.02.2017 22.02.2017 30.01.2017 З початку створення ресурсу, який наразі доступний за адресою astro.km.ua, тихо й непомітно за всесвітніми мірками пройшло якихось 10 земних років. Вітаю усіх користувачів та любителів астрономії, дякую що залишаєтесь з нами!  23.01.2017 На борту кількох апаратів європейської супутникової системи „Галілео”, створеної для забезпечення незалежності Європи від американської системи GPS, виникли проблеми з атомними годинниками. На борту кожного з супутників системи „Галілео” знаходиться по чотири примірники атомного годинника: два на рубідіївих та два на водневих мазерах, при цьому для роботи супутника достатньо одного функціонуючого годинника, усі інші є резервними. Наразі на борту 18 діючих супутників з 72 екземплярів атомного годинника вийшли з ладу 9 приладів. Космічне агенство розглядає питання про можливість перенесення запусків ще чотирьох супутників, намічених на другу половину 2017 року, до закінчення розслідування причин виходу з ладу супутникових атомних годинників. 23.01.2017 Завдяки перетворенню знімків з різних телескопів у тривимірні карти, міжнародна команда астрономів на чолі з англійським професором астрофізики Крістофером Конселіче виявила існування у Всесвіті принаймі двох трильйонів галактик, що вдесятеро більше ніж вважалося раніше. 23.01.2017 Американські біологи спрогнозували виживання деяких груп земних архей в умовах холодної і розрідженої марсіанської атмосфери. Вчені провели експерименти з мікробами видів Methanothermobacter wolfeii, Methanosarcina barkeri, Methanobacterium formicicum і Methanococcus maripaludis, що мешкають в безкисневих умовах і продукують метан. Дослідження показали що археї виживають протягом 3-21 діб при характерних для Марса низьких тисках, що досягають 0,006 земної атмосфери. Вчені планують продовжити дослідження, перевіривши здатність виживання архей при характерних для холодних регіонів Марса температурах близько -100 °C. 23.01.2017 Юджин Сернан, останній астронавт що побував на Місяці, помер на 83-му році життя. Капітан ВМФ США Юджин Сернан літав у космос тричі: у 1966 році в якості другого пілота „Джеміні-9А”, в 1969 як пілот „Апполон-10”, а в 1972 він командував місією „Апполон-17”. Він двічі побував на Місяці та став другим американцем, який вийшов у відкритий космос. 23.01.2017 Команда астрономів з Тулузького університету у Франції завдяки спостереженням з 3,6 м телескопа „Канада-Франція-Гаваї” виявили новий „гарячий юпітер” TAP 26 b масою 1,66 маси Юпітера на відстані 0,1 а. о. від перемінної зірки TAP 26 радіусом 1,17 сонячного, масою в 1 сонячну та віком 17 млн років. 23.01.2017 11 найбільш далеких з відомих зірок Чумацького Шляху розташовані на відстані 300 000 світлових років від Землі, далеко за межами спірального диска нашої галактики. Дослідження астрономів з Гарвардського університету показує що принаймі половина з цих зірок може походити з карликової галактики у Стрільці, однієї з кількох десятків міні-галактик навколо Чумацького Шляху. Також ці зірки входять до складу зоряного потоку, який простягнувся на відстань 1 млн світлових років, що еквівалентно 10 діаметрам нашої галактики. За час існування Всесвіту карликова галактика в Стрільці зробила декілька обертів навколо нашої галактики, при цьому розтягуючись гравітацією останньої та втрачаючи свої зірки. 23.01.2017 Американські дослідники Джеймс Веспер і Пол Мейсон з Університету штату Нью-Мексико побудували модель походження гіпотетичної дев’ятої планети Сонячної системи далеко за межами орбіти Плутона, згідно якої Планета X повинна бути мандрівною планетою, захопленою гравітацією. Вірогідність захоплення мандрівної планети гравітацією при наближенні до Сонячної системи становить 40%, при цьому така планета може обертатися навколо Сонця на передбачуваній раніше відстані в 1000 а. о. Проте захоплення більшої за Нептун планети малоімовірне. 23.01.2017 Американські геофізики провели радіоізотопне датування уран-свинцевим методом восьми зразків циркону, що міститься в реголіті, доставленому з поверхні Місяця в ході пілотованої місії Apollo 14. Завдяки цьому аналізу вчені встановили що формування кори Місяця почалося 4,51 млрд років тому та припустили появу природнього супутника Землі протягом перших 60 млн років після утворення Сонячної системи. Згідно попередніх оцінок цих же зразків, Місяць утворився через 68-120 млн років після народження Сонячної системи. 23.01.2017 Група американських астрономів прогнозує один з найяскравіших вибухів наднових, що спостерігатиметься у 2022 році. На думку професора Коледжу Кальвіна Ларрі Молнар, що з 2013 року стежив за зірками подвійної системи KIC 9832227 в сузір’ї Лебедя, ці два світила зіткнуться, утворивши надзвичайно яскраву наднову та спричинивши різку зміну на нічному небі. Орбітальний період зірок KIC 9832227 становить всього 11 годин та поступово зменшується. 23.01.2017 Відкрита у 1948 році комета 45P Хонда-Мркос-Пайдушакова, що більшу частину часу знаходиться поблизу орбіти Юпітера, повернулася до внутрішньої області Сонячної системи і стала дуже яскравою. Нещодавно комета пройшла найближчу до Сонця точку своєї орбіти. Її можна спостерігати в бінокль над західним горизонтом одразу після заходу Сонця неподалік від Венери. 23.01.2017 Провівши серію комп’ютерних моделювань, ізраїльські геофізики висунули гіпотезу, згідно якої Місяць формувався протягом 100 млн років з уламків, що виникли внаслідок зіткення Землі з як мінімум 20 небесними тілами, найбільші з яких були розміром з Місяць або Марс. На думку вчених, ця гіпотеза дозволяє пояснити схожість хімічного складу Землі й Місяця. |
