|
|
Архів новин23.01.2017 Американські біологи спрогнозували виживання деяких груп земних архей в умовах холодної і розрідженої марсіанської атмосфери. Вчені провели експерименти з мікробами видів Methanothermobacter wolfeii, Methanosarcina barkeri, Methanobacterium formicicum і Methanococcus maripaludis, що мешкають в безкисневих умовах і продукують метан. Дослідження показали що археї виживають протягом 3-21 діб при характерних для Марса низьких тисках, що досягають 0,006 земної атмосфери. Вчені планують продовжити дослідження, перевіривши здатність виживання архей при характерних для холодних регіонів Марса температурах близько -100 °C. 23.01.2017 Юджин Сернан, останній астронавт що побував на Місяці, помер на 83-му році життя. Капітан ВМФ США Юджин Сернан літав у космос тричі: у 1966 році в якості другого пілота „Джеміні-9А”, в 1969 як пілот „Апполон-10”, а в 1972 він командував місією „Апполон-17”. Він двічі побував на Місяці та став другим американцем, який вийшов у відкритий космос. 23.01.2017 Команда астрономів з Тулузького університету у Франції завдяки спостереженням з 3,6 м телескопа „Канада-Франція-Гаваї” виявили новий „гарячий юпітер” TAP 26 b масою 1,66 маси Юпітера на відстані 0,1 а. о. від перемінної зірки TAP 26 радіусом 1,17 сонячного, масою в 1 сонячну та віком 17 млн років. 23.01.2017 11 найбільш далеких з відомих зірок Чумацького Шляху розташовані на відстані 300 000 світлових років від Землі, далеко за межами спірального диска нашої галактики. Дослідження астрономів з Гарвардського університету показує що принаймі половина з цих зірок може походити з карликової галактики у Стрільці, однієї з кількох десятків міні-галактик навколо Чумацького Шляху. Також ці зірки входять до складу зоряного потоку, який простягнувся на відстань 1 млн світлових років, що еквівалентно 10 діаметрам нашої галактики. За час існування Всесвіту карликова галактика в Стрільці зробила декілька обертів навколо нашої галактики, при цьому розтягуючись гравітацією останньої та втрачаючи свої зірки. 23.01.2017 Американські дослідники Джеймс Веспер і Пол Мейсон з Університету штату Нью-Мексико побудували модель походження гіпотетичної дев’ятої планети Сонячної системи далеко за межами орбіти Плутона, згідно якої Планета X повинна бути мандрівною планетою, захопленою гравітацією. Вірогідність захоплення мандрівної планети гравітацією при наближенні до Сонячної системи становить 40%, при цьому така планета може обертатися навколо Сонця на передбачуваній раніше відстані в 1000 а. о. Проте захоплення більшої за Нептун планети малоімовірне. 23.01.2017 Американські геофізики провели радіоізотопне датування уран-свинцевим методом восьми зразків циркону, що міститься в реголіті, доставленому з поверхні Місяця в ході пілотованої місії Apollo 14. Завдяки цьому аналізу вчені встановили що формування кори Місяця почалося 4,51 млрд років тому та припустили появу природнього супутника Землі протягом перших 60 млн років після утворення Сонячної системи. Згідно попередніх оцінок цих же зразків, Місяць утворився через 68-120 млн років після народження Сонячної системи. 23.01.2017 Група американських астрономів прогнозує один з найяскравіших вибухів наднових, що спостерігатиметься у 2022 році. На думку професора Коледжу Кальвіна Ларрі Молнар, що з 2013 року стежив за зірками подвійної системи KIC 9832227 в сузір’ї Лебедя, ці два світила зіткнуться, утворивши надзвичайно яскраву наднову та спричинивши різку зміну на нічному небі. Орбітальний період зірок KIC 9832227 становить всього 11 годин та поступово зменшується. 23.01.2017 Відкрита у 1948 році комета 45P Хонда-Мркос-Пайдушакова, що більшу частину часу знаходиться поблизу орбіти Юпітера, повернулася до внутрішньої області Сонячної системи і стала дуже яскравою. Нещодавно комета пройшла найближчу до Сонця точку своєї орбіти. Її можна спостерігати в бінокль над західним горизонтом одразу після заходу Сонця неподалік від Венери. 23.01.2017 Провівши серію комп’ютерних моделювань, ізраїльські геофізики висунули гіпотезу, згідно якої Місяць формувався протягом 100 млн років з уламків, що виникли внаслідок зіткення Землі з як мінімум 20 небесними тілами, найбільші з яких були розміром з Місяць або Марс. На думку вчених, ця гіпотеза дозволяє пояснити схожість хімічного складу Землі й Місяця. 23.01.2017 За допомогою даних з навколоземного телескопа „Хаббл” фахівці NASA визначили майбутнє місій Voyager 1 та Voyager 2. Згідно з цими даними, першу міжзоряну газову хмару навколо Сонячної системи Voyager 2 покине через 2000 років. Ще 90 000 років станції знадобиться щоб пройти другу хмару та опинитися в третій. Хімічний склад цих міжзоряних структур значно відрізняється, що свідчить про особливості їх утворення та еволюції. За оцінками NASA, обидві станції будуть функціонувати і збирати дані про магнітне поле і космічне випромінювання у зовнішніх областях Сонячної системи ще близько десятиліття. Наразі Voyager 1, запущений 5 вересня 1977 року для дослідження Юпітера та Сатурна, віддалився від Землі на відстань близько 21 млрд км та є найдальшим і найшвидшим рукотворним об’єктом. Через 40 000 років після припинення функціонування станції вона опиниться на відстані 1,6 світлового року від зірки Gliese 445 в сузір’ї Жирафа. Інша станція, Voyager 2, що була запущена 20 серпня 1977 року та пролетіла повз Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, знаходиться на відстані близько 17 млрд км від нашої планети. Через 40 000 років апарат пролетить повз зірку Ross 248 на відстані 1,7 світлового року. На обох апаратах є золоті диски з інформацією про Землю, перша частина якої містить привітання 55 мовами, 4 китайськими діалектами та 10 південноазіатськими мовами. Серед них є й привітання українською — „Пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа”. 23.01.2017 В ході спільного проекту NASA та дослідників з південнокорейського університету Йонсей планується запуск двох апаратів класу CubeSat, що позиціонуватимуться з високою точністю на великій відстані один від одного. Велика відстань повинна зіграти роль збільшуваного скла, перетворивши обидва супутники місії CANYVAL-X на космічний телескоп. 23.01.2017 У 2021 році NASA планує відправку зонда „Люсі”, що у 2025 почне вивчення шести троянців Юпітера, а у 2023 запустить апарат „Психея” для вивчення однойменного астероїда головного поясу, що входить в десятку найбільш масивних тіл головного поясу астероїдів — на Психею припадає майже 1% маси всіх астероїдів у цій області Сонячної системи. 23.01.2017 Цього року NASA планує запуск двох супутникових місій для вивчення іоносфери Землі: Ionospheric Connection Explorer (ICON) і Global Observations of the Limb and Disk (GOLD). Супутник ICON буде вимірювати параметри заряджених частинок в іоносфері та нейтральних частинок в атмосфері для дослідження їхньої взаємодії на висоті 563 км, тоді як GOLD виконуватиме фіксування глобальних змін в іоносфері, перебуваючи при цьому на геостаціонарній орбіті на відстані 35 406 км від поверхні планети. 23.01.2017 Існування оповитого хмарою уламків кам’янистого об’єкта 3200 Фаетон, що займає проміжне місце між астероїдами і кометами, добігає кінця. Дослідження Пола Вігерта, астронома з Університету Західного Онтаріо у Канаді, показує що Сонце повільно розриває Фаетон на частини через його занадто вузьку орбіту — з усіх відомих астероїдів Фаетон підходить до Сонця найближче, наближаючись до нього на відстань близько 21 млн км. 31.12.2016 Орбітальний апарат NASA Mars Odyssey, що експлуатується з жовтня 2001 року та перебував в безпечному режимі 26 грудня, успішно виведений в штатний режим роботи. Наукова команда зонда виявила причину несправності, що полягала у невизначеності положення апарату відносно Землі та Сонця, та оновила інформацію про орієнтацію в пам’яті бортового комп’ютера. Востаннє подібна несправність цього апарату проявлялась в грудні 2013 року, і тоді вона також була успішно усунута. Наразі Mars Odyssey є рекордсменом за тривалістю перебування роботизованої місії на Марсі. 31.12.2016 Астрономи місії NEOWISE, оглядаючи небо в інфрачервоному діапазоні, виявили дві комети, що наближаються до Землі. Перша, C/2016 U1 NEOWISE, що була відкрита 21 жовтня, досягне найближчої до Сонця точки всередині орбіти Меркурія 14 січня. Другий об’єкт, 2016 WF9, виявлений 27 листопада, має 1 км у діаметрі та є астероїдом або кометою без пилової хмари, досягне орбіти Землі 25 лютого, опинившись на відстані 51 млн км від нашої планети. Обидва небесних тіла не становлять загрози для планети. 31.12.2016 Гіпотетична дев’ята планета Сонячної системи може перебувати на відстані в 90 млрд км від Сонця, що в 654 рази більше відстані між зіркою та Землею. Уточнення орбіти були здійснені на основі аналізу резонансу орбіт об’єктів поясу Койпера. Перебуваючи на такій відстані, космічне тіло робить один оберт навколо Сонця за 16 775 діб. Маса ж цього тіла приблизно в 6-12 разів більша за земну та в півтора рази менша за масу Нептуна або Урана. Вчені вважають що Планета X швидше за все є твердим тілом — представником класу суперземель, а не газовим гігантом. 31.12.2016 NASA вдалося вивести на орбіту вісім метеорологічних супутників CYGNSS за допомогою крилатої ракети-носія Pegasus XL та літака Stargazer L-1011. Спершу запуск планувався 12 грудня, проте тоді на заваді стали погодні умови і технічні неполадки. Маса Pegasus XL складає 23 т, а максимальна вага, яка може бути виведена цим носієм на низьку орбіту — 443 кг. В майбутньому завдяки інформації з цих супутників вчені зможуть вивчати такі руйнівні явища як урагани. 27.12.2016 Запуск московитської ракети-носія „Протон-М” з американським супутником стільникового зв’язку EchoStar 21 перенесений на 2017 рік через сміття, знайдене в керуючих двигунах, вироблених Воронезьким механічним заводом. Двигун та паливоприводи до нього мають замінити, а на підприємстві провести перевірку. Спочатку пуск ракети планувався у першому кварталі 2016 року, проте потім був відкладений до червня, серпня і жовтня. Останньою потенційною датою запуску називалось 28 грудня. 18.12.2016 Перший запуск пілотованого корабля Dragon компанією SpaceX відкладено до 2018 року. Причиною цього є необхідність перегляду системи заправки ракети-носія Falcon 9, що з’явилася після нещодавнього вибуху ракети на стартовому майданчику. |
