|
|
Архів новин01.06.2017 Британські, американські та японські астрономи виявили на Юпітері Велику золоту пляму. Вона стала другим подібним утворенням в атмосфері планети після Великої червоної плями. Нова пляма сягає 24 тис км у довжину та 12 тис км в ширину, розташовуючись поблизу північного полюса Юпітера. Температура всередині плями приблизно на 200 °K нижча за температуру навколишньої термосфери і становить 700-1000 °K. 01.06.2017 Орбітальна станція MAVEN виявила в іоносфері Марса залізо, магній і натрій. Ці метали потрапляють в атмосферу Марса ззовні внаслідок згорання астероїдів. Через відсутність глобального магнітного поля метали в атмосфері Марса розподілені не шарами, як в газовій оболонці Землі, а сконцентровані поблизу регіонів з сильним магнітним полем. 01.06.2017 Французькі та американські вчені показали що сучасна літосфера Венери розтріскується і нагадує давню кору Землі. Фахівці в лабораторії відтворили умови, що характерні для надр Венери, зокрема створивши аналоги мантійних плюмів — висхідних від ядра до кори потоків гарячої мантії — в колоїдному розчині наночастинок. Дослідження показали що на Венері можуть бути присутні сліди тектонічної активності, зокрема субдукція фрагментів планетної кори. 01.06.2017 Вчені з Університету Юти і Смітсонівської астрофізичної обсерваторії у США знайшли можливе пояснення невеликих розмірів Марса у порівнянні з Венерою і Землею. Вчені вважають що виникненню великого небесного тіла в межах орбіти Марса завадив гравітаційний вплив Юпітера, в той час як Земля змогла сформуватися з планетозималей за мільйон років. 01.06.2017 За допомогою космічного телескопа Kepler астрономи виявили езопланету Kepler-1649b, що розташована на відстані 219 світлових років від нас, обертається навколо своєї зірки з періодом 9 діб та схожа на Венеру. Планета розмірами трохи більшими за розміри Землі рухається навколо зірки спектрального класу M по орбіті радіусом близько 1/5 радіусу Сонця, отримуючи в 2,3 рази більший потік енергії ніж той що отримує Земля від Сонця. Для порівняння, потік сонячної енергії, що досягає Венери, приблизно в 1,9 рази перевищує земне значення. 01.06.2017 Американські та іспанські вчені завдяки аналізу даних з Very Large Telescope, а також космічного апарату Herschel і станції Dawn виявили існування слабкої і непостійної атмосфери навколо Церери, що періодично з’являється і зникає в залежності від відстані карликової планети до Сонця. Під час наближення сонячне світло призводить до сублімації водяного льоду на поверхні Церери подібно кометам. Також на формування атмосфери впливає сонячна активність, в основному потоки високоенергетичних протонів. 31.05.2017 Астрономи з Інституту астрономії Макса Планка у Німеччині виявили атмосферу навколо невеликої суперземлі GJ 1132b масою в 1,6 рази та радіусом в 1,4 рази більшими за відповідні параметри Землі. Вчені використовували 2,2 м телескоп ESO / MPG у Чилі, зафіксувавши легкий спад яскравості під час проходження планети перед диском її червоного карлика та поглинання атмосферою GJ 1132b частини зоряного світла. При цьому дослідники з’ясували що атмосфера планети багата на воду і метан. 31.05.2017 Астрономи з обсерваторії Конкоя прийшли до висновку що внаслідок потужних викидів плазми на зірці системи TRAPPIST-1 її планети можуть виявитися непридатними для життя. За 80 діб спостережень за зіркою дослідники зафіксували 42 спалахи високоенергетичного випромінювання, інтервал між якими в середньому становив всього 28 годин. На думку вчених місцеві геомагнітні бурі в сотні або тисячі разів сильніші за ті що відбувалися на Землі, включаючи Сонячний Супершторм 1859 року, під час якого по всьому світу спостерігалися яскраві полярні сяйва та відмовили телеграфні системи Європи і Північної Америки. Фахівці вважають що для стабілізації атмосфери планет TRAPPIST-1 після таких викидів має пройти близько 30 тис років за умови сили магнітного поля екзопланет у десятки і сотні Гаусс, в той час як для Землі цей показник складає всього 0,5 Гаусс. 31.05.2017 Команда доктора Уеза Фрейзера з Університету Куїнс в Кінгстоні, Канада, змогла з’ясувати що міграція Нептуна з орбіти радіусом 20 а. о. на його поточну орбіту радіусом 30 а. о. відбувалася досить повільно і плавно. Такі висновки були зроблені завдяки спостереженням за об’єктами поясу Койпера, що перебувають у складі подвійних систем та вирізняються від більшості червонуватих об’єктів поясу незвичайним блакитним кольором. Вважалося що ці об’єкти сформувалися глибоко всередині поясу Койпера, проте дослідники довели що вони могли сформуватися набагато ближче до Сонця, а потім під впливом Юпітера мігрували на теперішні орбіти. При цьому такі подвійні системи поясу Койпера могли зберегтися разом лише за умови поступового зміщення Нептуна на його поточну позицію. 22.05.2017 Група дослідників за допомогою Very Large Telescope у Чилі та спектрографа X-SHOOTER показала що троянські астероїди на орбіті Марса в основному складаються з мінералу олівіну та, ймовірно, є осколками зруйнованої багато років тому міні-планети. Олівін зазвичай формується всередині досить масивних космічнх тіл під дією високих тисків. Марсіанські троянці мають досить компактне розташування в точці L5 позаду Марса і налічують лише 9 астероїдів. 22.05.2017 Компанія Boeing представила концептуальний проект транспортних систем для доставки людей на Місяць та Марс. Зібрана на орбіті навколо Місяця система Deep Space Gateway за чотири пуски надважкої ракети дозволить створити плацдарм для подальшого освоєння космосу. До складу системи може увійти корабель Deep Space Transport, призначений для відправки людини на Марс. Deep Space Gateway та Deep Space Transport планується забезпечити сонячними електричними двигунами, що поєднують в собі можливості іонної силової установки і сонячних батарей. 22.05.2017 SpaceX успішно провела повторні запуск і посадку вже використаної одного разу ракети, вивівши на високу орбіту супутник зв’язку компанії SES зі штаб-квартирою в Люксембурзі. Представники компанії SpaceX заявляють що повторне використання частин ракет-носіїв дозволить приблизно на 30% скоротити вартість запусків, яка для Falcon 9 наразі становить $ 61 млн. 22.05.2017 Астрономи національного Австралійського університету під керівництвом Бреда Такера виявили чотири об’єкти на околицях Сонячної системи, серед яких може виявитися Планета X. Вчені вже планують дослідження цих об’єктів за допомогою телескопа в Сайдинг-Спрінг та інших обсерваторій Землі. За даними дослідників, нова планета розміром з Нептун не в змозі перебувати в 90% точок неба південної півкулі Землі та віддалена від Сонця на 350 а. о. Періодичність руху планети навколо Сонця вчені оцінюють в 15 000 років. 22.05.2017 Угорські та американські вчені виключають наявність темної енергії для пояснення розширення Всесвіту. Дослідники вважають що стандартні моделі Всесвіту не враховують його мінливу структуру, однак після включення в розрахунки цього мінливого фактора необхідність введення уявлення про темну енергію відпадає. Стандартні ж моделі передбачають що Всесвіт на 68% складається з темної енергії, на 27% — з темної матерії і лише на 5% з видимої речовини. 22.05.2017 Астрономи з Йєлла виявили в розташованій на відстані 3000 світлових років від Землі системі зірки Kepler-150 екзопланету розміром з Нептун. Планету Kepler-150 f з широкою орбітою навколо батьківської зірки та періодом обертання 637 діб вчені не помічали протягом декількох років. Інші планети — b, c, d та e, орбіти яких значно вужчі, були виявлені за допомогою місії Kepler кілька років тому. 07.05.2017 Масштабні планетарні хвилі, подібні хвилям Россбі високо в атмосфері Землі, що впливають на погоду, також можуть існувати і на Сонці. Вчені на чолі з Скоттом Макінтошем із Національного центру досліджень атмосфери США припускають що відкриті на Сонці хвилі можуть бути тісно пов’язаними з активністю світила, включаючи формування сонячних плям, активних областей і виверження сонячних спалахів. Відкриття сонячних хвиль було зроблене в результаті аналізу архівних даних з космічних апаратів Solar Dynamics Observatory і Solar Terrestrial Relations Observatory, які одночасно спостерігали всю поверхню Сонця в період з 2011 по 2014 роки. 07.05.2017 Міжнародна команда астрономів ідентифікувала коричневий карлик SDSS J0104+1535, що знаходиться у сузір’ї Риб на відстані 750 світлових років від нас в складі гало Чумацького Шляху, як тіло з найбільшою масою серед відомих об’єктів цього класу, а газ у його складі містить 99,99% долю водню і гелію, тобто цей коричневий карлик за складом у 250 разів „чистіший” за Сонце. Вчені оцінюють вік карлика у 10 млрд років, а масу — в 90 мас Юпітера. 07.05.2017 Геофізик Стівен Мейерс з університету Вісконсина в Мадісоні, США, припустив що Земля та Марс з невеликою вірогідністю можуть зіткнутися в найближчі кілька мільярдів років. Мейерс і його колеги припустили що Сонячна система є хаотичною системою, поведінка якої чутлива до зміни початкових умов: навіть невеликі зміни кеплерових елементів орбіти через великий проміжок часу можуть спровокувати значні зміни в динаміці всієї системи. Вчені за допомогою геологічних даних змогли виявити сліди хаотичних процесів у Сонячній системі та відстежити зміни світлового потоку, що падає на планету. Коливання енергії, викликані зміною елементів орбіти планети, призводять до кліматичних зрушень. Вченим було відомо що останні 50 млн років орбіта Землі трохи змінювала свою форму з періодичністю 2,4 млн років, що впливало і на клімат, однак датування знайдених у Колорадо зразків показало що близько 85 млн років тому періодичність змін становила 1,2 млн років. Подвоєння періодичності кліматичних змін вчені пов’язали із взаємодією Землі і Марса. 07.05.2017 Американські геофізики показали що супутники Марса швидше за все формуються з кільцевих систем, які через деякий час руйнуються. Відомо що Фобос приблизно через 70 млн років настільки близько підійде до планети що буде зруйнований приливними силами. Комп’ютерне моделювання показало що близько 80% матерії Фобоса впаде на поверхню Марса, а з решти 20% сформується кільце навколо планети, з якого згодом утворяться нові супутники. Вчені вважають що подібні процеси неодноразово відбувалися в історії Марса та спричинили формування Фобоса і Деймоса. 06.05.2017 Теорія гравітації Ейнштейна може бути переглянута, оскільки дослідники з Сент-Ендрюського університету в Шотландії виявили гігантське кільце діаметром близько 10 млн світлових років з невеликих галактик, що віддаляються від нас із значно вищою швидкістю ніж очікувалося. Кільце стрімко розширюється, подібно мініатюрній версії Великого Вибуху. Вчені вважають що сусідня галактика Андромеда колись пройшла поряд з нашою галактикою Чумацький Шлях, спричинивши гравітаційне виштовхування декількох невеликих галактик. Якби теорія гравітації Ейнштейна була правильною — наша галактика ніколи б не зблизилася з Андромедою так тісно щоб викинути супутникові галактики з настільки високою швидкістю, пояснюють автори нового дослідження. Таке зближення галактик могло статись лише у випадку якщо гравітація в міру розбіжності галактик слабшає з меншою швидкістю ніж вважалося раніше. |
