|
|
Архів новин31.08.2017 Генеральний директор американської компанії Aerojet Rocketdyne Ейлін Дрейк заявила про намір компанії до 2019 року розпочати масове виробництво двигунів на заміну московитським РД-180, що встановлюються на першу ступінь ракети Atlas V. Такий прогноз компанії ґрунтується на даних, отриманих в ході перших вогневих випробувань передкамери створюваного двигуна AR1. Як і РД-180, AR1 є рідинним двигуном закритого циклу, де в якості палива використовується гас, а окислювача — кисень, що дозволяє замінити московитські двигуни на американські без принципового доопрацювання носія Atlas V. У розробці AR1 використовується методологія, що раніше застосовувалась для створення RS-68, J-2X, RL10, RS-25. Найближчим американським конкурентом AR1 є двигун BE-4, створюваний компанією Blue Origin для ракет Vulcan і New Glenn, проте його установка на Atlas V замість РД-180 потребувала б принципових змін в конструкції ракети. 31.08.2017 Міжнародна команда астрономів, що працює над проектами Optical Gravitational Lensing Experiment (OGLE) і Microlensing Observations in Astrophysics (MOA), виявила дві нові екзопланети з масами приблизно як у Сатурна. Маса OGLE-2013 BLG-0132b складає 0,29 маси Юпітера, а відстань від планети до батьківської зірки масою 0,54 маси Сонця становить 3,6 а. о., яка в свою чергу віддалена від нас на 12 700 світлових років. Інша екзопланета, OGLE-2013 BLG-1721b обертається навколо батьківської зірки масою 0,46 маси Сонця на відстані 2,6 а. о, а відстань від Землі до цієї планетної системи становить 20 500 світлових років. 10.07.2017 Компанія Virgin Galactic Річарда Бренсона планує розпочати комерційні пасажирські польоти в космос вже до кінця 2018 року, повідомив виконавчий директор Джордж Уайтсайдс. Під час суборбітального стрибка на борту космоплана SpaceShipTwo пасажири протягом кількох хвилин зможуть відчути стан невагомості і побачити край Землі на тлі темряви космічного простору. Для цього 1 травня Virgin Galactic провела успішний випробувальний політ багаторазового суборбітального корабля SpaceShipTwo Unity, який був виведений в політ двофюзеляжним літаком-носієм WhiteKnightTwo, після чого Unity від’єднується і самостійно приземляється. 10.07.2017 За допомогою гравітаційного мікролінзування вчені виявили екзопланету OGLE-2016 BLG-1195Lb з масою Землі, що рухається навколо своєї зірки на відстані близько 1 а. о. Швидше за все ця планета є дуже холодною, оскільки батьківська зірка, що віддалена від нас на 13 000 світлових років, є дость тьмяною, має масу, що складає лише 7,8% від маси Сонця і, ймовірно, є коричневим карликом. Тим не менш OGLE-2016 BLG-1195Lb стала найменшою планетою з усіх коли-небудь виявлених завдяки гравітаційному мікролінзуванню. 10.07.2017 NASA повідомляє що місія Cassini підійшла до свого завершення, а зонд знаходиться на шляху зіткнення із Сатурном. Як заявив глава місії Ерл Мейз, було зроблено багато спроб скорегувати його „долю”, втім навіть за допомогою маневрів двигунами не вдалося відхилити його від теперішньої траєкторії. Перед своїм знищенням зонд встиг наблизитись до Титана на відстань 979 км, після чого Cassini 22 рази пролетить в просторі між кільцями і Сатурном, досліджуючи кільця і вимірюючи їхню масу, а вже 15 вересня згорить в атмосфері планети. 10.07.2017 Марсіанський ровер Opportunity, що знаходиться на поверхні червоної планети вже понад 13 років, розпочав пошуки нових свідчень історії води на поверхні Марса, які всюдихід намагатиметься знайти під час подорожі уздовж кільцевого гребеня кратера Індевор діаметром 22 км. Починаючи з кінця 2014 року Opportunity вивчав сегмент західного гребеня кратера Мис скорботи, що здіймається на висоту 5 км, а тепер почав рухатися у південному напрямку до Долини наполегливості. Ця долина, що прорізає кратер Індевор зі сходу на захід, представляє особливий інтерес для планетологів, оскільки могла бути сформована в результаті протікання води по поверхні планети мільярди років тому. Дослідження, проведені за допомогою цього ровера, покажуть що саме — вода, вітри або суміш з вологих уламків гірських порід — зіграло головну роль у формуванні цієї долини, повідомляють представники NASA. З 2015 року у ровера почалися проблеми з флеш-пам’яттю, проте навіть з ними вчені місії продовжують отримувати якісні наукові дані. 10.07.2017 Міжнародний колектив вчених зафіксував вибух наднової зірки iPTF16geu (SN 2016geu), що спостерігався відразу в чотирьох різних ділянках небесної сфери завдяки ефекту гравітаційного лінзування. Джерело вибуху розташоване на відстані близько 4 млрд світлових років від Землі та відноситься до категорії Ia, що утворюються в результаті вибуху білих карликів. 10.07.2017 Команда міжнародного проекту Breakthrough Listen завдяки учасникам SETI проаналізувала кілька петабайт даних з наземних телескопів Green Bank Radio Telescope (США), Lick Observatory's Automated Planet Finder (США) та Parkes Radio Telescope (Австралія), серед яких було виявлено 11 подій що можуть бути проявом діяльності позаземних цивілізацій. Ці сигнали вирізняються від інших вузькою смугою пропускання, нерегулярними спектральними закономірностями поведінки, пульсаціями або модуляціями, а також наявністю широкосмугових спектрів з незвичайними характеристиками. Розроблені вченими алгоритми дозволяють розрізняти земні (в тому числі від штучних супутників планети) і позаземні сигнали та відстежити положення джерела останніх на небесній сфері. Проте вчені відзначають що приналежність якого-небудь з 11 найбільш незвичайних виявлених сигналів до інопланетної цивілізації малоімовірна, хоча і не виключена. 10.07.2017 20 квітня о 14:41 за київським часом Китай здійснив запуск першого вантажного космічного корабля „Тяньчжоу-1” за допомогою ракети „Чанчжен-7” з космодрому Веньчан в провінції Хайнань. На борту вантажівки знаходилось більше 5 т вантажу, включаючи паливо та інші припаси для космічної лабораторії „Тяньгун-2”, що стала моделлю для перевірки технологій життєзабезпечення для майбутньої китайської багатомодульної орбітальної станції. Стикування „Тяньчжоу-1” з „Тяньгун-2” відбулося 22 квітня о 7:16 за київським часом. Головними завданнями лабораторії є прийом пілотованого та вантажного кораблів, тестування середньострокового перебування космонавтів на орбіті, дозаправка паливом, а також проведення ряду наукових і прикладних експериментів. 10.07.2017 Знову відкрита суперземля LHS 1140b рухається по орбіті в населеній зоні навколо тьмяного червоного карлика у сузір’ї Кита. Орбіта планети практично цілком лежить в площині спостереження, щоразу блокуючи частину світла від зірки під час проходження перед її диском з періодом близько 25 діб. Вік планети астрономи оцінюють у 5 млрд років, діаметр — в 1,4 діаметра Землі, тобто 18 000 км, а масу — близько 7 мас нашої планети. Ймовірно, планета має кам’янисту будову із залізним ядром у центрі. 10.07.2017 Через поступове сповільнення добового обертання Землі, спричиненого приливною взаємодією з Місяцем, за 100 млн років рік на Землі складатиме близько 358 днів. Супутник нашої планети притягує океани, що передають імпульс суші. Водночас океани притягують Місяць, прискорюючи його рух по орбіті, внаслідок чого він переходить на більш високу орбіту, поступово віддаляючись від планети. Цей процес продовжуватиметься допоки обертання системи Земля — Місяць повністю не синхронізується як це вже відбулося у системі Плутон — Харон, де Харон завжди обернений одним боком до Плутона та є нерухомим у його небі і навпаки. На відміну від Плутона, який лише у 8 разів важчий за свого супутника, маса Землі у 81 раз перевищує масу Місяця, тому процес розгортання до себе одним боком Землі Місяцем іще не завершений. Місяць віддаляється від Землі на 4 см/рік, а сонячна доба на планеті стає довшою на 1,7 мс кожні сто років. 10.07.2017 Планетологи з Франції, Німеччини, Італії та США дійшли висновку що зовнішня оболонка Церери складається з суміші силікатів і водяного льоду товщиною кілька кілометрів. Найбільше замерзлої води знаходиться на полюсах карликової планети. Фахівці відзначають що наявність підповерхневого льоду пояснює багато геологічних особливостей Церери та дає підстави припускати наявність великих запасів води в надрах інших великих астероїдів. 10.07.2017 Астероїд 2014-JO25 розміром 650 м у поперечнику, що пройшов 19 квітня на досить близькій відстані в 1,8 млн км повз Землю, продовжує рухатись в напрямку Юпітера і середньої частини Сонячної системи. До цього 2014-JO25 підходив до Землі приблизно 400 років тому, а наступне зближення очікується не раніше ніж через 2600 років. Відомо що відбивна здатність поверхні цього астероїда вдвічі перевищує відбивну здатність поверхні Місяця. 10.07.2017 Шведські та польські астрономи описали формування хмари Оорта — найвіддаленішої від світила частини Сонячної системи. Вчені провели комп’ютерне моделювання, в якому формування хмари Оорта почалося за часів належності Сонця до зоряного скупчення сумарною масою у 10 000 мас нашого світила. Фахівці відстежили еволюцію хмари Оорта з 3000 кометами за період в декілька сотень мільйонів років, впродовж яких Сонце взаємодіяло з 20 найближчими зірками. Всього вчені провели близько тисячі симуляцій, які враховують різні параметри орбіт небесних тіл хмари Оорта. Найбільші шанси на збереження виявилися у хмари, великі півосі орбіт комет якої не перевищували 3000 а. о. В іншому випадку структура на околицях Сонячної системи до теперішнього часу збереглася б лише частково. 10.07.2017 Франція та Японія мають намір взяти зразки з поверхні Фобоса і доставити їх на Землю. В рамках проекту Martian Moons Exploration передбачається запуск у 2024 році космічного апарату до найбільшого і найближчого до Марса супутника. Аналіз складу речовини цього супутника дозволить визначити його походження — чи був Фобос захоплений гравітацією Марса астероїдом або ж він сформований з матерії червоної планети. Також посадка на поверхню Фобоса дасть гарний майданчик для спостережень Марса з відстані менш ніж 6000 км. 10.07.2017 NASA, імовірно, відкладе дві перші місії космічного корабля Orion, призначеного для досліджень глибокого космосу, у тому числі відправки астронавтів на Марс. У складеному за підсумками дев’ятимісячного аудиту звіті, представленому Управлінням головного інспектора NASA, йдеться як про технічні, так і про фінансові труднощі з якими зіткнувся цей проект. Зокрема у документі описуються затримки, пов’язані з розробкою службового модуля Orion, яку здійснює Європейське космічне агенство, та технічні ризики, пов’язані зі змінами конструкції теплового екрану капсули. У звіті також йдеться про затримки, пов’язані з розробкою програмного забезпечення для ракети SLS, корабля Orion, а також наземних систем, якою займається Космічний центр Кеннеді, розташований у штаті Флорида, США. Загальна вартість розробки ракети SLS, капсули Orion і наземних систем повинна досягти $ 23 млрд до кінця 2018 фіскального року. 10.07.2017 Отримані дані із зонда „Кассіні” та телескопа „Хаббл” свідчать про можливість існування умов для зародження життя на супутнику Сатурна Енцеладі. Науковий керівник директорату NASA Томас Цурбухен заявив що дослідження на даний час вже досить близькі до знаходження місця з рядом умов, які можуть скласти населене середовище. Такі висновки були зроблені після виявлення на Енцеладі водню, який в теорії є елементом для хімічного джерела енергії, що дозволяє життю зародитися. Наприклад, для життя мікробів на Землі в гідротермальних околицях водень є головним джерелом енергії. Водночас астробіолог NASA Рокко Манічеллі заявив про можливе існування в підповерхневому океані супутника біолюмінісцентних організмів. Фахівець вважає що на Енцеладі можуть жити тихоходки, що вирізняються високою живучістю і здатні існувати як в гарячих джерелах, так і під льодом. За словами Манічеллі, енергія від гідротермальних джерел супутника перетворюється у світіння. 10.07.2017 Планетологи з США показали що близько 3 млрд років тому у Місяця було власне магнітне поле. Ним супутник Землі володів близько мільярда років після свого утворення, а за своєю силою його можна було порівняти з магнітним полем планети. Існування магнітного поля Місяця, як і у випадку Землі, було зумовлене динамо-ефектом: у центрі супутника знаходилося розплавлене залізонікелеве ядро з домішками вуглецю і сірки, кристалізація якого супроводжувалася виділенням тепла, що призводило до потоків розігрітої речовини в надрах супутника і появи у нього магнітного поля. По мірі того як ядро поступово охолоджувалось — магнітне поле зникло. Відомо що в даний час у Сонячній системі магнітосферою володіють Меркурій, Земля, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Ганімед. 10.07.2017 За допомогою телескопа в Атакамі вчені виявили великий об’єкт за орбітою Плутона. За попередніми даними, астероїд 2014 UZ224 робить один оберт навколо Сонця за 1100 років на відстані приблизно у 92 а. о. від нього, при цьому світло від Землі досягає його через більш ніж 12 годин. Розміри об’єкта складають 2/3 розмірів Церери, він має достатню масу щоб набути сферичної форми, а отже є претендентом на статус карликової планети. 10.07.2017 Команда дослідників на чолі з Радославом Поліським з обсерваторії Варшавського університету у Польщі представила результати спостережень гравітаційного мікролінзування MOA-2012-BLG-006L, які вказують на те що крім батьківської зірки у цій системі присутня гігантська планета або коричневий карлик. Згідно з дослідженням маса субзоряного компаньйона складає близько 8,4 мас Юпітера, в той час як маса зірки приблизно дорівнює масі Сонця. Співвідношення мас для цієї системи близько 0,01, а відстань між компонентами — 10,2 а. о. Хоча маса MOA-2012-BLG-006Lb навряд чи перевищує 10 мас Юпітера, дослідники не виключають що вона може виявитися у 13 разів більшою за масу найбільшої планети Сонячної системи, тобто коричневим карликом. |
