|
|
Архів новин04.07.2016 04.07.2016 Автоматична станція Dawn, що досліджувала Весту і Цереру в поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера, успішно завершила свою основну місію, проте вчені не виключають продовження програми. Dawn стала першою станцією, що вийшла на орбіту двох небесних тіл та досліджувала об’єкти в поясі астероїдів. Також станція вперше вийшла на орбіту карликової планети — Церери. З моменту запуску у вересні 2007 року станція пролетіла близько 5,6 мільярда кілометрів, зробила 2450 обертів навколо Вести і Церери та передала на Землю близько 69 тисяч зображень цих небесних тіл. Маневри станції забезпечував іонний двигун, який у включеному стані перебував протягом 48 тисяч годин. На Весті завдяки місії Dawn вчені виявили гору, більш ніж вдвічі вищу за Еверест, а на Церері — спостерігали кратер Оккатор та вивчали будову карликової планети, яка на чверть складається з водянього льоду. 04.07.2016 Представники РКК „Енергія” прогнозують зниження попиту на московитські космічні кораблі „Союз” та „Прогрес” внаслідок стрімкого розвитку американських і китайських аналогів. В даний час активно вдосконалюється пілотований китайський корабель Shenzhou, який в майбутньому літатиме на створювану Китаєм станцію Tiangong, та американські приватні вантажівки Dragon і Cygnus, які вже літають на МКС, що збільшує ризики втрати попиту на послуги московитських „Союзів” і „Прогресів” якщо їхні технічні і вартісні характеристики не будуть покращені. В майбутньому ж московія втратить статус країни, що єдина з усіх запускає до МКС пілотовані кораблі через початок польотів пілотованої версії Dragon від SpaceX та CST-100 Starliner від Boeing вже в 2017 році. 03.07.2016 На найбільшому супутнику Плутона Хароні виявлено найглибший з відомих в Сонячній системі каньйонів. Він значно глибший і довший найбільшого на Землі Великого Каньйону в США: його протяжність сягає 700 км, а глибина — 9 км проти 466 км і 1,6 км відповідно у земного аналога. Розмір скелястого обриву на Хароні можна порівняти з такими ж обривами на Міранді, які сягають 5 км. 03.07.2016 Перше в 21 столітті фото Великої Темної Плями в південній півкулі Нептуна було зроблене космічним телескопом Хаббл. Ця пляма є одним з найбільших атмосферних вихорів в Сонячній системі. Зараз подібні плями в атмосферах газових гігантів вивчаються в рамках програми Outer Planet Atmospheres Legacy, що проводиться вченими NASA. Нептун відомий найсильнішими вітрами в Сонячній системі, швидкість яких може сягати 2100 км/год. 03.07.2016 Астрономами за допомогою космічного телескопа Kepler та наземних астрономічних приладів в Чилі і на Канарських островах була виявлена екзопланета K2-39b з періодом обертання навколо зірки всього 4,5 земних діб. Перебуваючи в неймовірно тісній близькості до своєї зірки, планета через дію приливних сил вже мала б бути зруйнована. K2-39b має у 8 разів більший за земний діаметр та в 50 разів масивніша за нашу планету. Швидше за все, планета мігрувала ближче до зірки, оскільки утворитися на такій близькій орбіті вона просто не змогла б. Подібні тіла зустрічаються вкрай рідко та мають дуже короткий термін існування. Фахівці вважають що через 150 мільйонів років ця гігантська планета буде зруйнована гравітаційним впливом своєї зірки. 03.07.2016 Астрофізики з Польщі та США змоделювали минуле чорних дірок, зіткнення та злиття яких призвело до виявлення гравітаційних хвиль 14 вересня 2015 року на детекторах LIGO в Лівінгстоні (штат Луїзіана) та Хенфорді (штат Вашингтон) в США. Ці чорні дірки з масами в 29 та 36 сонячних в минулому були масивними зірками в 40-100 разів важчими за Сонце, сформованими приблизно через 2 мільярди років після Великого Вибуху. 03.07.2016 Геофізики з США і ЄС не виключають можливість втрати Землею та схожими на неї екзопланетами своєї гідросфери та води в атмосфері. Така катастрофа може статися в разі сильного „електричного вітру” на планеті. Вчені на прикладі Венери вивчали втрату води землеподібною планетою в зоні населеності. В атмосфері найближчої до Землі планети води в 100 000 разів менше ніж на нашій планеті, що пояснюється сильним електричним полем, яке здатне розігнати і викинути в космос не тільки легкі іони водню, але й більш важкий кисень. Сила електричного поля Венери у верхніх шарах її атмосфери вп’ятеро вища ніж у Землі, що є наслідком ближчого розташування до Сонця та більш інтенсивного ультрафіолетового випромінювання від нього. На ранніх етапах розвитку Сонячної системи Венера та Земля були найбільш схожими одна на одну планетами, проте потім перше небесне тіло втратило воду. 03.07.2016 4 червня космічний апарат NASA Юнона зустрінеться з найбільшою планетою Сонячної системи та вийде на орбіту навколо неї, перебуваючи на відстані 800 мільйонів кілометрів від Сонця. Юнона повинна провести на орбіті приблизно рік, пролітаючи над північним та південним полюсами Юпітера. Для захисту від радіації інструменти наукової станції розміщені в титановому корпусі. Також апарат оснащений камерою. Після завершення своєї місії у 2018 році Юнона згорить в атмосфері Юпітера. 03.07.2016 03.07.2016 Астрономи NASA виявили новий квазісупутник Землі — астероїд 2016 HO3. Поки що його розміри і маса достеменно не відомі. Припускається що діаметр становить 40-100 м, мінімальна відстань до планети в 38 разів перевищує відстань від Землі до Місяця, а максимальна — у 100 разів. Астероїд буде нашим квазісупутником щонайменше протягом декількох сотень років. Вперше його виявили 27 квітня 2016 року за допомогою гавайського автоматичного телескопа Pan-STARRS 1. Наразі у Землі окрім 2016 HO3 є ще чотири квазісупутника, ще чотири астероїда можуть перейти в цю категорію в найближчі 100 років. Астероїд 2003 YN107 був квазісупутником нашої планети в 1996-2006 роках. Крім Землі, такі об’єкти є й у інших планет Сонячної системи. Вони перебувають в орбітальному резонансі 1:1 з планетою, тобто періоди їхнього обертання навколо Сонця однакові, проте через різні ексцентриситети небесні тіла з часом розлітаються в просторі. 03.07.2016 Астрономи з Центру космічних польотів ім. Ґоддарда (NASA) і Державного університету Сан-Дієго за допомогою космічного телескопа Kepler виявили планету, що рухається по орбіті навколо подвійної зірки. Планета Kepler-1647b знаходиться на відстані 3700 світлових років від нас в напрямку сузір’я Лебедя, а її вік складає близько 4,4 мільярда років, аналогічно віку Землі. Дві батьківські зірки планети за розмірами близькі до Сонця, а сама планета за розмірами і масою відповідає Юпітеру, що робить Kepler-1647b з усіх виявлених планет найбільшою на орбіті подвійної зірки. Орбітальний період планети становить 1107 діб, таке велике значення також є рекордним для екзопланети, виявленої транзитним методом. 03.07.2016 Гігантський „гарячий юпітер” HATS-18b був нещодавно виявлений міжнародною командою астрономів на чолі з Калояном Пенєву з Прінстонського університету, США. Радіус планети становить 1,34 радіуса Юпітера, а маса вдвічі перевищує нашого гіганта. Орбітальний період складає всього лише 0,84 доби через дуже сильне наближення до зірки HATS-18. Ця екзопланета цікава тим що „розкручує” свою зірку, тобто під дією приливних сил масивної планети швидкість обертання зірки збільшується. 03.07.2016 Приватна американська компанія Moon Express має намір доставити на поверхню Місяця близько 9 кг наукової апаратури. Якщо уряд США видасть на цю місію дозвіл, то політ може відбутися вже в наступному році, а позитивне рішення буде першим дозволом, виданим Федеральним управлінням з цивільної авіації США приватній компанії на політ за межі навколоземної орбіти. 20.06.2016 Сьогодні вночі фаза місячної повні співпаде з днем літнього сонцестояння в північній півкулі — для її жителів Місяць опиниться точно навпроти Сонця, внаслідок чого видимий диск нашого супутника набуде незвичайно теплого відтінку. Востаннє подібне співпадіння відбулося у 1967 році, а наступне очікується лише 21 червня 2062 року. У 2016 році астрономічне літо в північній півкулі наступить 21 червня о 01:34 за київським часом. 06.06.2016 2 червня близько 14:00 за київським часом в американському штаті Арізона відбулось падіння невеликого астероїда діаметром 1-2 м і масою кілька тонн. Його швидкість в момент входу в атмосферу перевищувала 64 000 км/год, а кінетична енергія — 10 кілотонн, що в 40 разів слабкіше ніж у челябінського метеорита. Руйнувань та постраждалих в результаті падіння астероїда немає. 06.06.2016 Американські вчені з Університету Джона Хопкінса за допомогою даних з космічного телескопа Хаббл довели що Всесвіт розширюється значно швидше ніж вважалося раніше. Такий висновок був зроблений завдяки спостереженню цефеїд в 18 сусідніх галактиках, де раніше спостерігалися спалахи наднових. Зокрема виявилося що дві галактики, які перебувають на відстані в 3 мільйони світлових років одна від одної, розходяться зі швидкістю 73 км/с. 03.06.2016 03.06.2016 Астрофізики з Університету Ла-Лагуна на Канарських островах виявили в сузір’ї Скульптора майже ідеальне кільце Ейнштейна, що виникає внаслідок викривлення гравітацією масивного тіла електромагнітного випромінювання, яке йде в бік Землі від більш далекого об’єкта. Існування таких кілець передбачено загальною теорією відносності Ейнштейна. В даному випадку об’єкти знаходяться точно на одній лінії із Землею, через що спостерігається ідеальне коло. Джерело випромінювання є молодою галактикою, заповненою блакитними зірками, що знаходиться на відстані 10 мільярдів світлових років від Землі, проте внаслідок розширення Всесвіту фотони від неї до нашої планети долетіли лише за 8,5 мільярда років. Відстань до гравітаційної лінзи, у якій процеси зореутворення майже припинилися, становить 6 мільярдів світлових років. 03.06.2016 Астрофізики з Канади представили найбільш точну на сьогоднішній день оцінку маси Чумацького Шляху. За їхніми підрахунками, наша галактика разом із зірками, чорними дірами, космічним пилом та темною матерією важча за Сонце в 700 мільярдів разів, яке в свою чергу важче за Землю в 333 тисячі разів. Близько 88% маси Чумацького Шляху припадає на темну матерію. Раніше вважалося що Чумацький Шлях важчий за Сонце в трильйон разів. Вчені продовжують уточнювати масу зоряного скупчення. |
